Бор — надзвичайно важливий елемент, якого потребують рослини ріпаку як навесні, так і восени. Його достатня кількість сприяє покращенню фотосинтезу, вуглеводного та білкового обміну, активації ферментів і процесів клітинного поділу.
Через подорожчання ЗЗР, палива та логістики сільгоспвиробники змушені скорочувати свої витрати на вирощування продукції.
Риторика росії щодо продовження «зернової угоди» на 60 днів призводить до правової колізії. Як наслідок такої ситуації — вже через місяць буде мало судовласників, які готові відправляти свій флот у порти Великої Одеси. Отже, фрахт подорожчає, це буде тиснути на ціни, і закупівлі трейдерів будуть суттєво скорочені.
Найбільшою загрозою для озимого ріпаку є прихованохоботник, що спричиняє до 55% втрат урожайності.
Сучасні технології вирощування цукрових буряків та ґрунтово-кліматичні умови дають можливість отримувати урожайність солодких коренеплодів на рівні 60-70 т/га. Багато господарств забезпечують такий рівень урожайності, а в деякі роки і перевищують його.
Про підсумки сезону та виклики 20203 року, які українські аграрії вже активно обговорюють або ж приймають нелегкі рішення, поговорили з керівником агродепартаменту LNZ Group Олександром Хмелюком у межах рубрики #Загартовані_агро_та_війною.
Уже рік минув від початку повномасштабної війни росії проти України і 9 років, як українці боронять свою країну від ворога. Тим часом сільгоспвиробники стійко тримають аграрний фронт. За цей час довелося пристосовуватися до нових умов, продиктованих наслідками війни: зміна логістичних ланцюжків, труднощі та дороговизна експорту продукції, енергетична криза та її вплив на виробництво, невизначеність у плануванні, нестача коштів на повноцінне продовження діяльності.
Одним із ключових факторів розвитку резистентності є систематичне застосування ЗЗР з однією і тією ж діючою речовиною.
Проблема захисту посівів соняшнику та кукурудзи від бур’янів — одне з головних завдань навесні. Кукурудза та соняшник належать до чутливих до забур’яненості культур, особливо на ранніх етапах розвитку, від появи сходів до п’яти листків (ВВСН-15) у кукурудзи та восьми листків (ВВСН-18) у соняшнику.
Один із найбільш шкідочинних ворогів соняшнику — вовчок соняшниковий, або Orobanche Cumana. Останніми роками, особливо через збільшення посівів соняшнику в Україні, ця проблема розширює свою географію та завдає все більше втрат під час вирощування даної культури.
Цього сезону аграрії переключаються на вирощування олійних, зокрема прогнозується, що значно збільшаться площі під соняшником. До такого рішення сільгоспвиробників змушує економіка, щоб цього року працювати не в збиток чи нуль, а з певною прибутковістю.
Уже весною українські аграрії значно змінять звичну структуру посівних площ через значне здорожчання і скорочення логістичних шляхів, проблеми зі збиранням урожаю і не лише. Попередньо, скорочення посівів кукурудзи прогнозується на 40%.
До початку війни Україна входила до десятки лідерів за площею посівів гірчиці, а за результатами 2021 року — до п’ятірки країн-експортерів цієї культури. Під урожай-2022 українські сільгоспвиробники зменшили площі під гірчицею на 7%. Та, можливо, вже цьогоріч вона відновить свої позиції, адже аграрії за нинішніх обставин вимушені формувати інший підхід до вибору сільськогосподарських культур.
LNZ Group розпочинає новий проєкт «LNZ подкаст», де з гостями обговорюватимуться актуальні теми, які хвилюють аграріїв.
Україна — одна з провідних країн світу з виробництва вишні для потреб переробної промисловості. Включно із приватним сектором вишневі насадження займають близько 20 тис. га.
Портфоліо зернових і силосних гібридів UNIVERSEED включає 15 гібридів з ФАО від 220 до 440. Вони повністю адаптовані до українських ґрунтів і кліматичних умов, щоб аграрії мали змогу придбати високоякісне насіння кукурудзи, збільшивши шанси на отримання високих і стабільних урожаїв.
Цей рік видався непростим. Агрокомпанії зіткнулися з багатьма викликами, одним з яких стали затяжні дощі восени.
Через непрогнозованість ринку більшість аграріїв прийматимуть рішення щодо весняної посівної у лютому-березні. Але є системні господарства, яким, попри всі складнощі, вдається працювати за планом, тож уже зараз контрактують і закуповують необхідні матеріально-технічні ресурси. Та все ж таки більшість сільгоспвиробників працюватиме зі спотовим ринком.
Зважаючи на прогноз зі збільшення посівних площ під соняшником до 5,5 млн га, вже відчувається певний дефіцит насіння елітної генетики.