Найближчими роками багато господарств будуть вимушені суттєво збільшити площі під зерновими культурами, оскільки вирощування олійних стане малоефективним або неможливим у їхніх сівозмінах. Тож маємо ситуацію, коли свідомо чи вимушено агровиробники будуть вдаватись до крайнощів.
Сівозміну не обдуриш: чи домінуватимуть олійні на українських полях?
01 липня 2024, 05:57 1985
За підсумками весняної посівної кампанії соняшник став лідером за площею посіву серед ярих культур.
Зокрема, за даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, соняшник посіяний на 5 189,8 тис. га, тоді як кукурудза, яка ще кілька років тому домінувала на українських полях, — на 3 928 тис. га.
Такий тренд спостерігається третій рік поспіль, а частка олійних культур уже досягла критичної межі, зазначає керівник Агродепартаменту компанії LNZ Group Олександр Хмелюк.
Олександр Хмелюк, керівник Агродепартаменту компанії LNZ Group
В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) додають, що вирощування зернових культур в Україні знову стане прибутковим тоді, коли різниця між цінами на українські зернові та зернові основних конкурентів на світовому ринку буде на довоєнному рівні.
Світлана Литвин, аналітик УКАБ
До початку російського вторгнення різниця цін на пшеницю у французьких та українських портах становила 12-15 USD/т. Під час війни ця різниця склала в середньому вже близько 100 USD/т. Тобто це недоотриманий прибуток українських аграріїв через додаткові логістичні затрати та безпекові ризики.
2024 року ситуація покращується за мірою налагодження роботи власного експортного морського шляху. Однак хоча різниця зменшується, все ще залишається значною — близько 60 USD/т. Як наслідок, виробництво зернових все ще залишається або збитковим, або мінімально прибутковим залежно від господарства.
У Групі АГРОТРЕЙД підтверджують, що сьогодні ціни на кукурудзу і пшеницю недостатні для того, щоб вважати їх конкурентними, хоча й ціна на соняшник просіла нижче, ніж прогнозувалося.
Олександр Овсяник, директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД
Якщо говорити про потенціал росту, то для сої він відсутній, для озимого ріпаку — присутній. Соняшник, певно, його матиме. Щодо кукурудзи — складно прогнозувати, але може з’явитися. А для озимої пшениці — можливе невелике зростання на продовольчу групу.
За яких же цін зернові стануть привабливими для аграріїв? Директор комерційного департаменту ТАС Агро Антон Жемердєєв каже, що все залежить від врожайності, та, як наслідок, собівартості виробництва.
Антон Жемердєєв, комерційного департаменту ТАС Агро
Якщо говорити про кукурудзу, то це $170-180, для пшениці — $190-200 CPT порт можуть бути прийнятним.
У ТАС Агро нині диверсифікують сівозміну, додають нішеві культури (горох, сочевиця, льон), однак спочатку аналізують ринки та зважають на потенційні обсяги виробництва і можливості реалізації.
На полях АГРОТРЕЙД змінюють соняшник і озимий ріпак різними культурами — соєю, пшеницею, кукурудзою. У трирічній перспективі такий підхід вирівнює дохідність цього напряму.
Олександр Овсяник, директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД
У будь-якому разі сівозміну не обдуриш. Якщо сіяти агресивно, наприклад, соняшник по соняшнику, це призведе до більших ризиків і витрат, а дохідності все одно не принесе. Тому варто дотримуватися сівозміни і оптимізувати витрати на інших ресурсах: засобах захисту рослин і технологіях вирощування.
В УКАБ додають, що збільшення посівних площ під олійними та зменшення під зерновими в масштабах країни не настільки критичні.
Світлана Литвин, аналітик УКАБ
Більшість господарств намагаються балансувати, інколи навіть із завданням шкоди фінансовим інтересам, але з дотриманням мінімальних вимог сівозміни.
Водночас аналітик, експерт аграрного ринку Марія Колесник додає, що без зернових сівозміна неможлива, і виробник у перспективі кількох років має розуміти, що втратити ринки збуту значно легше, ніж потім їх відвойовувати.
Марія Колесник, аналітик, експерт аграрного ринку
Нині ціни на зернові непривабливі в усьому світі. До того ж в Україні зросла собівартість їх вирощування, відбиток накладають бойові дії, ускладнена логістика, девальвація гривні. Ціни мають піти вгору на тлі неврожаю у Європі. Цей факт, а також прогнозована логістика через зерновий коридор мають підігріти інтерес аграріїв до посіву зернової групи.
На її переконання, щоб втриматися на міжнародному ринку, в Україні мають бути певні фіксовані обсяги зернових. Те, що вже укладаються форвардні контракти, є прожектором для світу, що Україна готова гарантувати постачання продукції на світові ринки, додає Марія Колесник.
Однак для цього потрібні певні обсяги виробництва. А збільшити їх, констатує Олександр Овсяник, зможемо, коли повернемо тимчасово окуповані території східної та південної частин держави.
Водночас в УКАБ запевняють, що повернення втрачених ринків збуту залежатиме від подальшої світової кон’юнктури.
Світлана Литвин, аналітик УКАБ
На щастя, Україна має зручне географічне розташування (окрім сусідства з росією), що дозволяє швидко доставляти вирощене продовольство у регіони, що цього потребують. Насамперед це країни Африки, а також країни ЄС за потреби. Окрім того, рослинництво суттєво залежить від погодних умов, і неврожай у певних регіонах може дати шанс Україні повернути втрачені ринки. Сукупність цих факторів з часом дозволить повернутися на них, до того ж Україна вирощує якісну та конкурентоспроможну продукцію.
У свою чергу директор комерційного департаменту ТАС Агро Антон Жемердєєв додає, що покупець хоче бачити ритмічні поставки та гарантії отримання товару вчасно.
Антон Жемердєєв, комерційного департаменту ТАС Агро
Про якість продукції з України відомо на ключових ринках, проте питання безпеки і недійсності в поставках стоїть гостро. Теперішній складний час дозволяє відкривати нові ринки, коли закривається традиційні, тому потрібно брати участь в міжнародних виставках і конференціях, знаходити партнерів та поставляти продукцію.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua
