інвестиції

Бізнес боїться інвестувати в Україну у нинішніх умовах повномасштабної війни, оскільки можна все втратити через ракетні атаки й бомбардування з боку росіян. Однак багато підприємців готові вкладати гроші.

Український парламент розробляє законопроєкт, який допоможе залучити іноземні інвестиції в розвиток сухопутних коридорів для експорту агропродукції до Євросоюзу.

Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт, який вносить зміни до Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності» щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків.

23 травня 2023 року в Україні відбудеться Міжнародна науково-практична конференція «Інклюзивний розвиток аграрного сектору економіки в контексті світової продовольчої безпеки періоду війни та повоєнної відбудови України» (онлайн та офлайн формати).

Швидке відновлення України після завершення війни потребуватиме припливу іноземного капіталу у розмірі близько $50 млрд щороку протягом п'яти років.

Нині сільгоспвиробники витрачають у середньому $500 тис. на рік на автоматизацію у відповідь на постійну нестачу сільськогосподарських робітників. Показник інвестицій у сільськогосподарські технології зріс на 25% порівняно з попереднім роком.

Війна, значна частина замінованих чорноземів, несприятливі погодні умови, жорстка конкуренція за європейський ринок — агропродовольчі реалії України.

Цьогоріч компанією «Агроф’южн» заплановано капітальних витрат на 676 млн грн. Ці кошти потрібно для відновлення виробництва на двох заводах на Миколаївщині.

Компанія «‎Еліксир Україна»‎, яка приватизувала морський порт «Усть-Дунайськ», планує активно збільшувати обсяги перевалки.

Польщі потрібно думати про те, як інвестувати в логістику, щоб заробити на транзиті українського зерна до кінцевих споживачів на північ Німеччини, у Данію, Нідерланди, Велику Британію та країни Скандинавії.

В Житомирській області кластер Ma'Rijanny Hemp Industrial Park має намір цього року провести експеримент із вирощування озимого льону.

Верховна Рада України прийняла за основу урядовий проєкт закону про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями» (№8138 від 19.10.2022).

Кластер Ma'Rijanny Hemp Industrial Park має намір закласти на Житомирщині найбільшу в Європі плантацію технічних конопель.

Компанія «ТЕРРА» на Харківщині виробляє натуральні продукти харчування на основі зернових та бобових культур, планує інвестувати в модернізацію виробництва $1,5 млн та побудувати переробний завод на заході України, де вироблятимуться нові види продуктів.

Компанія Bayer інвестує €60 млн у свій завод з виробництва насіння кукурудзи в Почуйках (Житомирська обл.).

Німецький бізнес зацікавлений у інвестуванні в сферу сільського господарства, хімічної промисловості, металургії, енергетики, інфраструктури України.

Логістика «з’їдає» значну частину прибутків аграріїв. Її рівень у ціні реалізації збіжжя зріс до 40% з довоєнних 15%. Від часу роботи зернового коридору ситуація дещо покращилася, але питання лишається критичним.

Створення дієвого інструменту, який би дозволив страхувати інвестиції, є критично важливим для України.

У Шевченківській громаді, яка є однією з найбільших на Миколаївщині, майже половина населених пунктів перебували в окупації. Ситуація була складною, і загиблих могло бути набагато більше, якби вчасно не провели евакуацію населення. До війни тут мешкало 14,5 тис. людей, а зараз з урахуванням усіх, хто повернувся, — близько 7,5 тисяч.

IFC (Міжнародна фінансова корпорація) від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, з 24 лютого 2022 року, інвестувала в українську економіку $150 млн. Серед аграрних компаній, які отримали фінансову підтримку, — «Нива Переяславщини».