Іноземні інвестиції в Україну зросли з $500 млн у 2022 році до $1,2 млрд у 2023 році.
Про це повідомила керівниця KSE Institute Наталія Шаповал під час першого Ukraine Business Compact (UBC) Workshop, передає «Інтерфакс-Україна».
«Під час повномасштабного вторгнення в Україну інвестували 43 глобальні компанії, серед яких — Bayer ($65 млн), Carlsberg ($40 млн) і CEMARK, що входить до групи компаній CRH ($30 млн). Ще 12 компаній анонсували інвестиції в Україну», — зазначила Шаповал.
За її словами, на даний момент іноземні компанії активніше інвестують у проєкти у сфері IT, оборони та агробізнесу.
Як зазначив заступник міністра економіки Володимир Кузьо, наразі в Україні розробляються механізми підтримки інвесторів та пом'якшення інвестиційних ризиків. Уряд співпрацює з міжнародними організаціями та експортно-кредитними агентствами, Мінекономіки займається розвитком агентства із залучення інвестицій.
«Ми працюємо над розширенням інфраструктури страхування воєнних ризиків, запущеної минулого року. Цього року ми зарезервували кошти для підтримки значних інвестиційних проєктів та розвитку індустріальних парків. Другий напрям нашої роботи спрямований на залучення інвестицій через міжнародні фінансові інституції та інституції фінансування розвитку», — розповів Кузьо.
Крім того, за його словами, Україна очікує поглиблення співпраці з міжнародним діловим співтовариством шляхом залучення українського бізнесу до глобальних ланцюжків виробництва та постачання.
Кузьо повідомив, що Мінекономіки визначило п'ять ключових секторів з інвестиційними можливостями у $292 млрд:
Пріоритетність цих галузей полягає в тому, що саме вони роблять значний внесок в економіку України, мають глобальний потенціал зростання, а також потребують заміщення зруйнованих потужностей.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Інвестиції в альтернативні білки можуть забезпечити економіці Європейського Союзу додаткові €111 млрд щороку до 2040 року, якщо цей напрям стане одним із пріоритетів розвитку.

Основний тягар кризи, пов'заної з посиленням російських атак на цивільні судна та портову інфраструктуру, що створюють критичні ризики для експорту, знову лягає на українського агровиробника.

Для великого та середнього бізнесу запрацювала державна програма підтримки запуску проєктів із розподіленої генерації, відповідно до якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних потужностей генерації.

Агрохолдинг HarvEast уперше розпочав проєкт із вирощування малини. Цього року компанія висадила перші саджанці після кількох років вивчення ягідного ринку.

Компанія «Контінентал Фармерз Груп» розпочала реалізацію інвестиційного проєкту зі зрошення на півдні Тернопільської області. Поточного сезону полив охоплює 202 га, а вже 2027 року площу планують збільшити до 420 га.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

Споживання гречки в Україні знижується, і щоби змінити ситуацію, потрібен комплексний підхід. Варто працювати з політиками, аби відійти від гречкозалежності нації для того, щоби можна було підняти ціни на крупу. Потрібно продумати тренд на гречку, аби попит зріс за кордоном також.

Всеукраїнський конкурс «СИЛА АГРОЗМІН» проводиться вже вдруге. За умовами конкурсу з 40 відібраних претендентів Експертною радою було обрано 12 фіналістів — по 3 з кожної з чотирьох номінацій.