АПК-Інформ

На українському експортному ринку дещо знизилися індикативні ціни пропозиції на фуражну кукурудзу з постачанням з глибоководних портів на умовах FOB попри перспективу її перезимівлі в полях і зниження прогнозів урожаю в ЄС, Аргентині та ПАР.

У поточному сезоні через воєнні дії, девальвацію гривні, специфічні погодні умови, найнижчий рівень догляду за полями склалася найтяжча ситуація в сегменті овочівництва за весь період незалежності України. Тому для першої половини сезону характерна велика пропозиція низькоякісної продукції, що тисне на ціни, а в другій половині експерти прогнозують завезення значних обсягів імпорту.

Цього сезону частка продажів плодоовочевої продукції в торговельних мережах може знизитися через міграцію населення та втрати магазинів на окупованих територіях та у містах, де ведуться бойові дії.

Згідно з оперативними даними, експорт соняшнику з України у 2021/22 МР сягнув історичного максимуму, склавши 1,63 млн т, що відбулося через призупинення експорту соняшникової олії та суттєве скорочення переробки олійної всередині країни.

На початку вересня в центральному регіоні України фіксується збереження підвищувальної цінової динаміки на ринку ГМ соєвих бобів. Ціни попиту зросли на 200-500 грн/т і станом на 7 вересня озвучуються операторами ринку переважно в межах 11200-14000 грн/т СРТ.

На тлі зниження перспектив валового збору кукурудзи підвищуються прогнози її імпорту до ЄС у 2022/23 МР. Так, Єврокомісія підвищила свій прогноз з 16,5 млн т до 20 млн т, USDA — з 16 млн т до 19 млн т.

Імпорт яблук залишиться мінімальним через девальвацію, яка робить імпортний продукт дорожчим за український.

В Україні розпочався основний сезон продажу перших партій яблук сорту Гала, зібраних місцевими виробниками. Девальвація гривні знизила ціни на яблука (поточні $0,35/кг проти $0,41/кг на початку минулого сезону). Наразі українське яблуко фактично не має експортних перспектив, а внутрішній ринок скоротиться не тільки кількісно, але й якісно.

З початку серпня в Україні поступово дорожчає фуражний ячмінь. Підтримку цінам надали девальвація гривні, зменшення кількості пропозицій на тлі стримування продажів аграріями, які незадоволені поточним рівнем цін, і деяка активізація закупівель з боку експортноорієнтованих компаній внаслідок збільшення попиту європейських імпортерів та розблокування частини чорноморських портів.

Оскільки ринок яблучного концентрату є низькомаржинальним, а українські експортери цього продукту мають доволі великі ризики у вигляді високої вартості логістики та складнощів з експортом, всі ризики переробники намагатимуться перекласти на виробників сировини.

Значне зменшення споживання яблук на внутрішньому ринку, невирішені питання з експортом, загроза значних обсягів імпорту з Польщі за можливого підняття цін на яблуко — це тенденції яблучного сезону-2022. Тож боротьба за споживача відбуватиметься за рахунок низьких цін.

Зараз ціни на ріпак знаходяться на найбільш високому рівні серед олійних культур — близько 13 тис. грн/т. І це дає надію на те, що площі під озимим ріпаком не будуть скорочені.

На українське садівництво значно вплинув фактор активних бойових дій і агресії з боку рф. Прямий ефект від окупації — мінус 5% від загальних площ під яблуневими садами.

За оптимістичного сценарію наступного сезону може бути перероблено 11-11,6 млн т соняшнику, але якщо порти будуть заблоковані, ця цифра не перевищить 8 млн т.

Війна та блокування морських портів значно вплинули на олійну галузь: відбулося суттєве скорочення переробки соняшнику. Як результат — олії було експортовано вдвічі менше від прогнозованих обсягів; зі 100 заводів наразі працює лише 15; значно зросли обсяги експорту соняшнику. Експерти одноголосно заявляють: якщо не запрацюють порти, Україна втратить місце на світових ринках.

В Україні внаслідок війни відбулося суттєве скорочення переробки соняшнику. Переробна галузь була заблокованою, і логістика залишається дуже вузьким місцем та не дає збільшити темпи переробки.

Через війну в Україні кардинально змінилася структура експорту: якщо минулого року понад 80% припадало на соняшникову олію та шрот, то з початку війни в експорті соняшник займає частку 38%.

У 2022/23 МР очікуване скорочення валового збору зернової порівняно з попереднім сезоном буде становити 39% — з 86 млн т до 52,3 млн т. Враховуючи це, а також обмежену пропускну здатність експортної інфраструктури України, експортний потенціал пшениці може скласти близько 12 млн т, що на 36% нижче показника 2021/22 МР.

У споживчому кошику українців значне місце посідають крупи, оскільки понад 30% отримуваних калорій формується саме завдяки продуктам переробки зерна. Тож зрозуміло, що під час війни виробництво круп є першочерговим у формуванні продовольчої безпеки, адже, наприклад, відсутність гречки в торговельних мережах на багатьох українців діє як індикатор кризи.

У більшості регіонів України триває зниження цін на продовольчу пшеницю. Ця ситуація пояснюється достатньою кількістю пропозицій зернової через відсутність конкуренції з боку трейдерів внаслідок зупинки експорту на тлі блокади морських портів та запровадження держліцензування на експорт пшениці та месліну.