Вирости собі та світу. Як працюють найбільші агрохолдинги під час війни
Круп’яні перспективи. Чи зможемо закрити попит з нового врожаю
23 травня 2022, 06:35 8227
У споживчому кошику українців значне місце посідають крупи, оскільки понад 30% отримуваних калорій формується саме завдяки продуктам переробки зерна. Тож зрозуміло, що під час війни виробництво круп є першочерговим у формуванні продовольчої безпеки, адже, наприклад, відсутність гречки в торговельних мережах на багатьох українців діє як індикатор кризи.
За даними Міністерства аграрної політики, на кінець 2021/2022 МР Україна потенційно може вийти на залишки запасів: гречки — 11 тис. т, проса — 48 тис. т, вівса — 176 тис. т. Цих обсягів достатньо для забезпечення внутрішнього ринку, адже наразі сировини достатньо в наявності, й переробні потужності для виготовлення круп у таких обсягах є.
Але виробники круп висловлюють побоювання щодо майбутнього врожаю — чи посіють та виростять сільгоспвиробники достатню кількість потрібних для переробки культур. Адже за нинішньої ситуації спрогнозувати остаточну кількість посівів круп’яних складно. Так само як і неможливо оперативно відслідкувати динаміку виробництва за видами круп у розрізі регіонів.
«Найбільш проблемним сьогодні виглядає сегмент гречки, де є потреба в імпорті сировини чи готової продукції для забезпечення питомих показників виробництва на рівні попередніх сезонів. У решті ж сегментів виробництво цілком може бути переорієнтованим, але постає питання забезпеченості сировиною», — вважає аналітик «АПК-Інформ» Вікторія Рожко.
Посіви круп’яних культур за всіма категоріями господарств станом на 19 травня 2022 року
Назва культури
Площі посівів у 2022 р.
Площі посівів у 2021 р.
Факт посіву на звітну дату до 2021 року
Овес
156,7 тис. га
177,9 тис. га
88,2%
Гречка
37,4 тис. га
84,0 тис. га
44,6%
Просо
32,1 тис. га
78,1 тис. га
41,1%
Обсяг виробництва круп у розрахунку на одну людину в Україні оцінюється на рівні 4,9 кг/рік
За оцінками ІА «АПК-Інформ», у першій половині 2021/22 МР в Україні було вироблено 95,4 тис. т круп’яної продукції (-2% до показника в аналогічний період попереднього сезону). Ключові позиції в рейтингу виробників посіли Київська, Харківська, Вінницька, Дніпропетровська та Хмельницька області, сумарна частка яких у загальному виробництві склала 63%.
Вирощений овес практично повністю використовується на внутрішньому ринку, лише незначна його частка експортується
За словами аналітика УКАБ Світлани Литвин, у 2021 р. середньостатистичний українець споживав найбільше вівса в різних його видах (пластівці, крупи, хлібобулочні вироби тощо) — близько 4,2 кг на рік.
«Потреба в цій круп’яній культурі повністю перекривається власним виробництвом. За результатами 2021 р. було засіяно 178 тис. га під вівсом, що дозволило зібрати 468 тис. т даної культури», — зазначає Світлана Литвин.
Згідно з даними за 2020 р., які наводять аналітики «АПК-Інформ», виробництво вівсяних круп є дуже консолідованим із погляду регіонального розподілу. В цілому в трьох областях зосереджено 93% загального обсягу виробництва. Найбільше — в Київській та Чернігівській областях.
«Потужності ж в інших регіонах з урахуванням динаміки виробництва попередніх років не зможуть забезпечити обсяги переробки на рівні з підприємствами Київщини та Чернігівщини. За нашими оцінками, у 2020 р. виробництвом вівсяних круп займалося лише 13 підприємств, з яких 5 розташовано в Київській та Чернігівській областях», — зазначає Вікторія Рожко.
З липня по лютий 2021/22 МР з України було експортовано понад 12,5 тис. т вівса
Що стосується сировинного забезпечення, то основне виробництво вівса зосереджено у Волинській, Житомирській та Чернігівській областях.
«Зараз уже практично закінчується посівна вівса, і згідно даних Міністерства аграрної політики та продовольства України, за попередньою оцінкою цей показник сягне 160 тис. га. Це становить 90% посівних площ від минулорічного показника, — тобто аграрії збільшили свої посіви під даною культурою на підконтрольних Україні територіях, оскільки частка окупованих територій становить близько 30%», — зазначає Світлана Литвин.
Практично весь необхідний обсяг гречки Україна забезпечує самостійно, поступово зменшуючи імпортні постачання
За підрахунками УКАБ, рівень споживання гречки на середньостатистичного українця в 2021 р. становив 2,8 кг.
«У 2021 р. було вирощено гречки на площі 92 тис. га, що дозволило зібрати 106 тис. т продукції. При цьому імпорт склав 22 тис. т. Посівна гречки якраз триває, і поки що важко оцінити посівні площі під даною культурою, оскільки багато підприємств внесли зміни в свої сівозміни, зокрема додавши туди і гречку», — зазначає Світлана Литвин.
Що стосується регіонального розподілу виробництва гречаних круп, то в «АПК-Інформ» повідомляють, що на ТОП-3 регіонів у 2020 р. припало 67% загального виробництва. Продовольчою переробкою гречки займалося 56 підприємств. Основні обсяги виробництва зосереджено в Хмельницькій та Харківській областях. Також у значимих обсягах гречані крупи виготовлялися на підприємствах Вінницької, Дніпропетровської, Тернопільської та Київської областей.
У спілці «Борошномели України» наголошують, що відносний баланс і наявність гречки на полицях магазинів збережеться до кінця маркетингового року. Як складеться ситуація в Україні в майбутньому з цією крупою, залежатиме від аграріїв
«Що стосується імпорту гречки, то в серпні-лютому поточного сезону було імпортовано 13,9 тис. т. При цьому імпорт здійснювався переважно з рф та Казахстану. Відповідно, за поточних умов подальший імпорт є неможливим, а для завезення гречки з інших країн потрібен певний час», — зазначає Вікторія Рожко.
Найбільше серед круп’яних культур експортується проса. Зокрема в 2021 р. — 82% виробленого обсягу
«Українці їдять мало пшона, однак це пов’язано не зі значним експортом, а з низькою популярністю даної культури. За результатами 2021 р. середньостатистичний українець споживав близько 0,2 кг пшона на рік», — розповідає Світлана Литвин.
В «АПК-Інформ» додають, що виробництво проса є досить консолідованим, і в трьох областях виробляється 77% цієї крупи. Лідерами за обсягами виробництва є Черкаська, Харківська та Дніпропетровська області.
Що стосується забезпечення сировиною, то значні обсяги виробництва проса (майже 40%) зосереджено в найбільш постраждалих та окупованих регіонах (Харківська, Херсонська, Миколаївська, Донецька області).
Характерно, що за період із серпня по лютий 2021/22 МР з України було експортовано 85,4 тис. т проса (42% від обсягу виробництва), що суттєво знижує сировинний потенціал у цьому сегменті.
Рис — це єдина круп’яна культура, якої Україна доволі багато імпортує, що пов’язано з природними умовами її вирощування
В УКАБ відзначають, що у 2021 р. рівень споживання рису становив 2,7 кг на людину в рік. В Україні рис вирощують лише в Одеській та Херсонській областях, і в 2021 р. було вирощено 49,5 тис. т, а імпортовано — 83 тис. т рису.
«У поточних складних обставинах Україна зможе забезпечити свої потреби у вівсі, гречці та просі, оскільки посівна цих культур активно триває. Окрім того, ці види круп’яних культур заборонені до експорту для забезпечення внутрішніх потреб українців. Виключення щодо самостійного забезпечення становить лише рис, який ми традиційно імпортуємо», — резюмує Світлана Литвин.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
