«Ми сім’єю багато подорожуємо. Друзі, знайомі за кордоном часто розпитують про оригінальні напої України. Але ми не могли, крім горілки та неформатного, непрезентабельного самогону, нічого путнього запропонувати. Хоча знали, що у кожного регіону є власні рецепти класних наливок і настоянок. Тому вирішили їх виготовляти», — розповідає Артем, якого у бізнесі надихає і підтримує дружина Юлія.
Між «нудно» і «страшно»
«Якщо дуже страшно різко пірнати у власний бізнес, розпочніть його паралельно з основною роботою», — радить Артем.
Він досі працював у інвестиційній компанії. Помітив, що дійшов до такого етапу, коли все починало повторюватись: відпустив одного клієнта — берешся за іншого, а насправді ніби просто заходиш на новий цикл. Зрозумів, що має вибір: або відігравати вже добре знайому схему, або розпочати щось зовсім нове.
Поки поступово гасили свій страх, зареєстрували власний бізнес ще 2015 року. Почали збирати всі офіційні папери, сертифікати, аналізувати ринок, попит. Одразу планували все робити офіційно, правильно, «по-білому», а на таке потрібен час: «Це так, ніби випробовуєш пілотний проект. Маєш переконатися, чи твій продукт буде потрібен комусь, чи ти геть з глузду з’їхав.
Урешті перемогло натхнення. Спочатку, 3 роки тому, дружина-економіст залишила роботу й цілком захопилася новим для себе світом напоїв. А тепер і я теж — ось із початку нинішнього року. Маємо повноцінний старт».

Бізнес-план «на коліні»
Немає потреби одразу складати для себе грандіозний бізнес-план на 100 сторінок із графіками та малюнками, — вважає Артем Скубенко. Достатньо, так би мовити, скласти його на коліні. На 1-2 сторінках прописати 4 основних позиції: виробництво, продажі, маркетинг і штат співробітників. Щоби усвідомити ситуацію на найближчі рік-два.
Коли виходиш вже на етап планового виробництва, то необхідно знати, як фінансуватимеш бізнес упродовж наступних 2-3 років мінімум, бачити перспективу. Тоді справді треба оформляти солідний бізнес-план, тому що не просто сам ним користуватимешся, а й показуватимеш партнерам, інвесторам, в банку.
Але до такого етапу ще треба поступово дорости.
Ідея як інвестиція
«У нашому стартапі початковий капітал не був дуже важливим, — ділиться Скубенко. — Наша перша інвестиція — це ідея, на яку надихнули нас батьки. Нічого не купували і не будували. В домашніх умовах зробили ексклюзивні напої, запросили на дегустацію друзів. Зібрали перші враження».
Все почалося з родини Артемової дружини, яка веде своє коріння з села Каленське, що на Житомирщині. Рецепти настоянок на бджолиному підморі передавалися у ній століттями (в архівах знайшли 200-річне посилання на цей рецепт). Скористалися родинною пасікою на Житомирщині. Отримали не просто цілющі, а й смачні м’які та ароматні напої з медово-квітковим присмаком.
Секретом приготування вишнівки поділилися родичі з села Торканівка на Вінниччині. А настоянку із дикої груші досі готують на Черкащині. Прабабусин рецепт з Полтавщини додав настоянку із шипшини.
Не тільки поміж людьми збирали поради, але й добували у бібліотеках.
Обрали принцип: у якому регіоні котрась ягода найрясніше росте, то значить і рецепти напоїв з неї мають бути найкращими. За такою логікою збирають і сировину, і місцеві рецепти.
Вже освоїли виробництво напоїв із вишні, малини, смородини, груші-дички та шипшини.
Скласти власну карту України
«Хані Баджер» планує щороку додавати до свого асортименту по 2-3 напої. Щоби поступово покрити всю карту України оригінальними напоями кожної окремої місцевості.
Їх можна буде дарувати і пишатися — така мета нової торгової марки.
Молода компанія вже об’єднує зараз 10 штатних співробітників, запустила у Києві власне виробництво та відкрила фірмовий магазинчик біля нього. Минулого року розпочали активні продажі, які планують подвоювати щороку.
Реалізують продукцію через різні інтернет-канали, подбали і про доставку.
До свят компонують подарункові набори, наприклад, з різдвяною музичною книжечкою, яка грає, коли відкривається, з фірмовими келишками. У новорічних наборах жовто-смугасті сувенірні шкарпетки ніби натякали і на кумедних барсучків, і на працьовитих бджілок.

Недешево, проте для справжніх гурманів
Пляшка оригінального напою від «Хані Баджер» коштує в середньому 300 грн. Недешево як для пересічного споживача в Україні. Але ж і напої ці — не просто ароматизована рідина. «Хані Баджер» — це, перш за все, гарна емоція, добрий настрій у дружній компанії затишним вечором, наповненим приємним смаком та витонченим ароматом.
«Ми готуємо свій продукт для тих, хто цінує високу якість та вишуканість і хто усвідомлює, що це дорого коштує, — говорять представники стартапу. — Хто раз спробував наші напої, замовляють їх на свята до столу чи в якості подарунків».
З гордістю розповідають, що отримали диплом від міжнародних експертів під час минулорічного Міжнародного дегустаційного конкурсу Wine&Spirits Ukraine.
Далі буде
«Жодним чином не збираємося обмежуватись тільки внутрішнім ринком, — наголошує Артем Скубенко. — Обов’язково підемо і на експорт. Одразу запланували масштабуватися. Задумали бізнес не для того, щоби так собі животіти, просто підтримувати свої штани. Будемо розвиватися далі, набирати більше фахових співробітників. А інакше ніякого сенсу не було й починати».
«Медові барсуки» експериментують з новими продуктами, додають сучасності до локальних колоритів. Зараз задумали серію напоїв «Україна сучасна». До пляшок із оригінальними напоями додають поради, з якими саме стравами місцевої кухні їх вживати.
Їхній буклет з цікавими історіями про родинні рецепти закінчується обнадійливою фразою «Далі буде…».
Ірина Садова, AgroPortal.ua

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Українські ягідні господарства переорієнтовують частину продукції на зовнішні ринки через скорочення внутрішнього споживання. Основним напрямом залишається Європейський Союз, водночас виробники останніми роками розширюють присутність у США.

Ягідні господарства України стикаються з дефіцитом робочої сили, зокрема кваліфікованих спеціалістів. Водночас органічне виробництво потребує значної кількості ручної праці.

Україна за підсумками 2025/26 МР отримала рекордний виторг від експорту малини, проте значно скоротила відвантаження чорниці на зовнішні ринки.

Внаслідок масованих ударів росіян у ніч проти 2 червня серед зруйнованих об'єктів був склад готової продукції RUTA — біттера лікеру (бальзаму), створеного з 96 ботанікалів, зібраних у різних куточках України. Підтримка українців надихнула виробників відновити виробництво преміального бітер-лікеру.

У 2023 році Антон Іллючок, маючи досвід роботи в коптильні, запустив власне виробництво мʼясних делікатесів «М’ясоріг». В основі бізнесу — не просто копчення, а поєднання двох підходів: американського Smoked BBQ і традиційного українського на дубових дровах.

Б’юті-майстриня Маргарита Козаченко у 2023 році відкрила сімейну екоферму «Перепілочка» на Полтавщині. Вона одразу зрозуміла, що ключ до стабільності — це повний контроль виробничого циклу: від власної інкубації перепелів до виробництва кормів. Завдання на найближчі роки — стати енергонезалежним господарством.

У селищі Біла Криниця на Житомирщині працює одна з небагатьох в Україні промислових гідропонних ферм, яка пройшла шлях від сервісу доставки зелені до повноцінного виробництва, орієнтованого на HoReCa та торговельні мережі.

Для якісного вирощування артишоку необхідна сукупність декількох факторів, але основною перепоною для фермерів є брак інформації та досвіду, що робить цю нішу незаповненою.
