Для якісного вирощування артишоку необхідна сукупність декількох факторів, але основною перепоною для фермерів є брак інформації та досвіду, що робить цю нішу незаповненою.
Василь Остапчук почав вирощувати артишок у 2019 році, коли було висаджено перші 20 кущів, однак справа не мала значного успіху. Зовнішні обставини значно вплинули на діяльність фермера, тож до улюбленого заняття він повернувся лише у 2022 році з арсеналом у цілих 6 кущів артишоків.
«У 2019-му я вперше скуштував артишок. Це були італійські мариновані артишоки-гриль. Після того і мені захотілось самостійно приготувати цей овоч, однак в Україні у свіжому вигляді він не продавався. На полицях можна було знайти лише маринований артишок. Тоді я почав шукати насіння в ритейлових магазинах та пробувати його вирощувати. Мої перші 20 кущів лише злегка нагадували артишоки, а 2022 року, після значної паузи, я намагався впоратися з шістьма кущами рослини, й мені вдалося, але відносно. Бутонів (плодів артишоку) ми тоді не отримали, але це були просто гігантські кущі, близько півтора метра в діаметрі й десь метрової висоти», — розповів AgroPortal.ua підприємець Василь Остапчук.
У 2023 році господар використав ділянку батьків на Вінниччині та посадив там 200 рослин. Цього разу результат був значно кращим, артишок мав привабливий товарний вигляд, а значну частину вдалося реалізувати та розпочати продажі. Через рік до родинної земельної ділянки додалося невеличке орендоване поле. Загальна площа становила 0,5 га, де було висаджено близько 3 тис. рослин. Урожай із цієї площі склав понад 200 кг, частину з яких, завдяки гарному товарному вигляду артишоку та ентузіазму обох сторін, Василю Остапчуку вдалося відвантажити до «Сільпо».
«На той момент відбулася лише разова поставка через дуже високу температуру влітку, що суттєво шкодить артишоку. Більшість міркує так: якщо артишок — середземноморська рослина, то має любити спеку. Але загалом це не зовсім коректно, адже артишок — середземноморська зимова культура. Таким чином, відповідні погодні умови для такої рослини — прохолода та волога в період вегетації та комфортне тепло в період плодоношення»,— наголошує фермер.
Наразі рослині складно адаптуватися до українських кліматичних умов. За словами Василя Остапчука, у регіоні немає відповідного температурного вікна, яке б дозволило якісно наростити зелену масу для переходу з вегетативної фази в генеративну, не зазнаючи негативного температурного впливу.
Станом на зараз аграрій на 1 га вирощує близько 6 тис. кущів артишоків. Цьогоріч, за його словами, вдалося значно покращити якість продукту завдяки постійному вивченню нової інформації та спілкуванню зі спеціалістами.
Зокрема, підприємець мав нагоду відвідати плантації в Іспанії, де колеги поділилися досвідом і необхідними знаннями.
«Мені пощастило знайти українського фахівця з агросектору в Іспанії, що запропонував відвідати їхні господарства. Тож протягом трьох днів я вивчав іспанські технології, на власні очі спостерігав усі механізми та тонкощі цієї справи. Звичайно, це зовсім інший рівень технологічності та механізації, однак базові речі мені пояснили: як вони вирощують артишок, із чим працюють, який матеріал використовують, показали певні особливості, котрі в Україні не знайдеш. Тому цьогоріч ми, керуючись набутим досвідом, отримали плоди товарного вигляду європейського зразка — великі, щільні, важкі, на гарній ніжці», — розповідає Василь Остапчук.
Він додає, що попит на артишок значно зростає у розрізі двох останніх років, дедалі частіше рослина зʼявляється у ресторанах чи супермаркетах. Однак споживацька спроможність та обізнаність українського суспільства щодо цієї культури є недостатніми, щоб створити високий попит. Зберігає свою популярність також знайомий споживачу саме консервований артишок. Його позиції на ринку не похитнулися.
«За моїми даними, в Україні близько 5-10 га артишоку сумарно. Це пояснюється тим, що величезні обсяги овочу нікуди збувати на внутрішньому ринку, однак експорт — чудовий варіант. До того ж рослина недешева, тому не кожен бажає витрачати кошти, щоб спробувати «новинку». Моя ціна коливається в межах 250-350 грн/кг залежно від сезону, категорії, зрілості та калібру. Вирощую сорти, які доступні в Україні. Green Globe — найдоступніший та єдиний зареєстрований на українському ринку. Зараз веду перемовини з різними виробниками артишоку для того, щоб вони реєстрували свої гібриди, технічні сорти, адже під різні запити потрібні різні сорти, тому з цим є наразі проблеми», — пояснює Василь Остапчук.
Господарство досі тестує сезонні рамки артишоку, висівають насіння в середині – наприкінці лютого, в середині квітня – на початку травня висаджують рослину у відкритий ґрунт, збирають урожай із середини липня і до перших морозів, а то і довше. Загалом рослина «живуча», серед шкідників помітні лише мурахи, попелиці та клопи. Із добрив рекомендуються відповідні пропорції NPK, мікродобрива та постійне зволоження.
В асортименті господарства представлені бутони, квіти, розсада та насіння. Попит на кожну позицію варіюється сезоном, до прикладу, за посадковим матеріалом клієнти стоять у черзі. Зі свіжого артишоку: бейбі, звичайний класичний ваговий та екстра — великий, близько 300-400 г/шт.
«Ми експериментуємо та дивимося на приклад наших колег. Італія та Туреччина культивують артишок не тільки з розсади, а й із саджанців. Тобто вони викопують його після першого плодоношення (орієнтовно кінець весни), ріжуть коріння, яке садять ближче до кінця літа чи початку осені», — зазначає фермер.
Одним із пріоритетних завдань на найближчі роки є вихід на переробку та експорт. Уже зараз є запити від деяких країн ЄС на постачання свіжого артишоку, адже період його культивації в Україні припадає на «вікно», коли в Європі свіжого овочу практично немає.
«Іспанські колеги прирівнюють ринок артишоку України з історією поширення брюссельської капусти в їхній країні, де була загальна рекламна акція за підтримки виробників та уряду. Я ж бачу тут аналогічну ситуацію зі спаржею. Ще 10-15 років тому в Україні вона була чимось незвичним, однак зараз є на столі у багатьох родинах. Гадаю, те ж саме чекає на артишок, в нього є потенціал»,— розповідає аграрій.
Господарство Василя Остапчука бере участь у гранті, що дасть змогу створити власний сайт, спрямований на поширення інформації та продаж артишоку.
«Власне через мізерну кількість інформації на україномовних інтернет-ресурсах стосовно цієї культури я вирішив створити свій сайт. Виходячи з власного досвіду, я згадую, як збирав усі дані самостійно. Це було довго, потрібно було шукати релевантну інформацію на безлічі ресурсів, перекладати, тестувати, перевіряти. Тож мій проєкт допоможе як колегам-аграріям, так і споживачам дізнатися більше про цей продукт і таким чином популяризувати його. Я надаю перевагу продажу через роздрібні мережі на постійній основі, однак інтернет-платформа та соціальні мережі зараз — це мастхев», — підсумовує Василь Остапчук.
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua