Суниця садова зазнала чи не найбільших втрат через війну серед ягідних культур. Через це у найближчий рік-два в Україні може спостерігатися дефіцит ягоди, що в свою чергу має призвести до росту ціни на неї.
Про це повідомив менеджер ТОВ «ФруТек» Тарас Масловатий, пише АgroТimes.
«По суниці садовій, яка ще не так давно була чи не основною ягідною культурою в Україні, цього року спостерігалося суттєве скорочення площ нових насаджень. Це відбулося вимушено та пов’язано, на превеликий жаль, із війною», — розповідає Тарас Масловатий.
Він пояснює, що значна частина основних виробників суниці садової в Україні сконцентрована на півдні на тимчасово окупованій території, а також у суміжних із нею регіонах, де цьогоріч відбувалися та досі тривають активні бойові дії — Херсонська, Миколаївська, Одеська, Запорізька, Донецька області.
«Навесні виробники з цих регіонів, які попри війну виявляли бажання виконати посадку, не змогли фізично завезти садивний матеріал у свої регіони через тимчасову окупацію. Частина виробників із центральних, північних та західних областей України відмовилися від планів посадки навесні 2022 р., не встигнувши швидко оговтатися від початку війни. А влітку, коли виявили бажання та готовність закладати нові насадження, вже було пізно садити, і в результаті сезон втрачено», — зазначає Тарас Масловатий.
Він додає, що нарощування площ під суницею садовою в центральних, західних та північних областях України в 2023 р. навряд чи зможе повністю компенсувати дефіцит ягоди з півдня України.
«Наразі виробники суниці садової планують розширення площ під цією культурою в 2023 р., прогнозуючи підвищену ціну на ягоду найближчими роками», — прогнозує експерт.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Україна — світовий лідер нетто-експорту замороженої малини з 2024 року і може продовжити цю тенденцію і у 2026/27 маркетинговому році.

Українські ягідні господарства переорієнтовують частину продукції на зовнішні ринки через скорочення внутрішнього споживання. Основним напрямом залишається Європейський Союз, водночас виробники останніми роками розширюють присутність у США.

Ягідні господарства України стикаються з дефіцитом робочої сили, зокрема кваліфікованих спеціалістів. Водночас органічне виробництво потребує значної кількості ручної праці.

Виробник органічної лохини на Київщині через весняні заморозки втратив близько 75–80% врожаю. Підприємство, яке має потужності для вирощування до 300 т ягоди, цього року працює переважно на внутрішній ринок.

Україна за підсумками 2025/26 МР отримала рекордний виторг від експорту малини, проте значно скоротила відвантаження чорниці на зовнішні ринки.

Ягідна галузь доводить свою конкурентоспроможність навіть під час війни, адаптуючись до міжнародних вимог та виходячи на нові ринки. Проте залишається відкритим питання відповідності нормам продукції з приватного сектору.

В Україні продовжують зростати площі під малиною, ожиною та смородиною, тоді як насадження полуниці, суниці та волоського горіха демонструють тенденцію до скорочення. Водночас найвищу врожайність серед ягідних і горіхових культур у 2025 році показав аґрус.

Компанія «ФруТек» першою в Україні сертифікувала садивний матеріал сортів лохини, що належать до сортів суспільного надбання.

На Вінниччині на дослідній ділянці ТОВ «ФруТек» зібрали перший сигнальний врожай шипшини. У розсаднику не вирощують ягоди у промислових масштабах, а спеціалізуються лише на саджанцях.