Європейські аграрні асоціації мало не щомісяця заявляють про «загрозу» від української сільгосппродукції. Це своєрідний інформаційний фон, який супроводжує будь-який агроекспорт з України.
Про це в ефірі «Громадського радіо» заявила голова комітету з євроінтеграції асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Олександра Авраменко, коментуючи нещодавну публікацію про негативний вплив українського цукру на роботу заводів у Європі.
«Ми постійно чуємо нарікання, що Україна знищує європейський аграрний сектор. Натомість він продовжує працювати і отримувати прибутки», — цитує її слова пресслужба УКАБ.
Експертка зауважила, що європейський ринок цукру сам по собі нестабільний: виробництво залежить від кліматичних умов, сівозміни та інших факторів, тому щороку ЄС стикається з певними коливаннями.
Олександра Авраменко пояснила, що у 2022/23 МР недовиробництво цукру у Європі становило близько 2 млн т. Цей дефіцит довелося компенсувати імпортом, який зріс до 2,3 млн т. Вже наступного сезону обсяги виробництва зросли на 1 млн т, а тому обсяги імпорту скоротились до 1,4 млн т. Ідентичне відбулося і в 2024/25 МР: виробництво продовжило зростати, зменшуючи необхідні обсяги імпорту для підтримки балансу споживання всередині ЄС. На цьому тлі український експорт дещо більше 1 млн т не виглядає чимось критичним, особливо враховуючи, що загалом країни ЄС імпортували за 2022-2024 роки понад 6,5 млн т цукру з третіх країн.
«Якби Україна не поставила цей мільйон тонн за останні 3 роки, Європейський Союз його б імпортував із інших країн. Це нормальна економічна логіка: якщо є попит, він буде задоволений», — підкреслила Олександра Авраменко.
Вона також нагадала, що у роки, коли виробництво будь-яких аграрних товарів у Європі відновлюється, імпорт автоматично скорочується, а отже і частка українського експорту до ринку ЄС зменшується.
Окремо експертка звернула увагу на інформаційний аспект. Часто хвиля скарг від європейських аграріїв збігається з ключовими політичними моментами у відносинах Україна – ЄС. Нині саме триває процес погодження оновленої угоди про зону вільної торгівлі (ПВЗВТ), яка може набути чинності ще до кінця цього року. Серед іншого, оновлена версія угоди передбачає збільшення квот на українські аграрні товари, зокрема й цукор порівняно зі старою версією ПВЗВТ. Якщо у 2021 році квота на цукор становила лише 20 тис. т, то нова угода може підняти цей показник до 100 тис. т.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Глобальна криза людського капіталу вимагає від бізнесу усвідомленої стратегії інтеграції штучного інтелекту, а не просто його базового використання.

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

В Україні станом на 9 вересня 2026 року озимими культурами засіяно 747,9 тис. га, або 11,8% прогнозованих площ.

Україна розраховує на відкриття аграрного кластера в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу на початку 2027 року.

Міжнародна організація з цукру (ISO) знизила оцінку профіциту світового ринку цукру в 2025/26 маркетинговому році (МР) до 1,1 млн т проти 2,2 млн т у травневій оцінці. Це вже четвертий перегляд балансу в бік зниження протягом сезону.

Україна за підсумками 2025/26 МР (завершився 31 серпня) експортувала 646 тис. т цукру, що на 11% більше, ніж попереднього сезону.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.