Європейські аграрні асоціації мало не щомісяця заявляють про «загрозу» від української сільгосппродукції. Це своєрідний інформаційний фон, який супроводжує будь-який агроекспорт з України.
Про це в ефірі «Громадського радіо» заявила голова комітету з євроінтеграції асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Олександра Авраменко, коментуючи нещодавну публікацію про негативний вплив українського цукру на роботу заводів у Європі.
«Ми постійно чуємо нарікання, що Україна знищує європейський аграрний сектор. Натомість він продовжує працювати і отримувати прибутки», — цитує її слова пресслужба УКАБ.
Експертка зауважила, що європейський ринок цукру сам по собі нестабільний: виробництво залежить від кліматичних умов, сівозміни та інших факторів, тому щороку ЄС стикається з певними коливаннями.
Олександра Авраменко пояснила, що у 2022/23 МР недовиробництво цукру у Європі становило близько 2 млн т. Цей дефіцит довелося компенсувати імпортом, який зріс до 2,3 млн т. Вже наступного сезону обсяги виробництва зросли на 1 млн т, а тому обсяги імпорту скоротились до 1,4 млн т. Ідентичне відбулося і в 2024/25 МР: виробництво продовжило зростати, зменшуючи необхідні обсяги імпорту для підтримки балансу споживання всередині ЄС. На цьому тлі український експорт дещо більше 1 млн т не виглядає чимось критичним, особливо враховуючи, що загалом країни ЄС імпортували за 2022-2024 роки понад 6,5 млн т цукру з третіх країн.
«Якби Україна не поставила цей мільйон тонн за останні 3 роки, Європейський Союз його б імпортував із інших країн. Це нормальна економічна логіка: якщо є попит, він буде задоволений», — підкреслила Олександра Авраменко.
Вона також нагадала, що у роки, коли виробництво будь-яких аграрних товарів у Європі відновлюється, імпорт автоматично скорочується, а отже і частка українського експорту до ринку ЄС зменшується.
Окремо експертка звернула увагу на інформаційний аспект. Часто хвиля скарг від європейських аграріїв збігається з ключовими політичними моментами у відносинах Україна – ЄС. Нині саме триває процес погодження оновленої угоди про зону вільної торгівлі (ПВЗВТ), яка може набути чинності ще до кінця цього року. Серед іншого, оновлена версія угоди передбачає збільшення квот на українські аграрні товари, зокрема й цукор порівняно зі старою версією ПВЗВТ. Якщо у 2021 році квота на цукор становила лише 20 тис. т, то нова угода може підняти цей показник до 100 тис. т.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

Угорщина під час засідання робочої групи Ради ЄС з питань розширення у Брюсселі 27 жовтня відмовилася схвалити результати скринінгу переговорних кластерів 4 та 5 у межах переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Посівна озимих культур в Україні станом на 27 жовтня 2026 року фактично виходить на завершальну стадію — засіяно 5,35 млн га, або 84,7% прогнозованих площ.

Агропромхолдинг «Астарта» у січні – вересні 2026 року реалізував 248,8 тис. т цукру, що на 17% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

Світові ціни на цукор майже на 15% вищі, ніж рік тому. Спека й посуха скорочують урожай цукрової тростини в Індії та Бразилії, а також цукрових буряків у Європі. Додатковим ризиком залишається Ель-Ніньйо, вплив якого на погодні умови може тривати й наступного року.

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).