Україна переходить до більш практичного етапу переговорів про вступ до ЄС — із чіткими пріоритетами на 2026 рік, строками виконання ключових показників і підготовкою переговорних позицій за секторальними напрямами.
Про це йшлося під час засідання Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення переговорного процесу щодо вступу України до ЄС і адаптації національного законодавства до європейського, повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Зокрема, було представлено стан підготовки та пріоритети імплементації норм за переговорним розділом 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика». Він охоплює широкий спектр питань: безпечність харчових продуктів, здоров’я рослин, благополуччя тварин, використання ГМО та систему державного контролю. Це один із найбільш розділів переговорного процесу, адже він потребує одночасно оновлення законодавства, розвитку інституцій та впровадження сучасних механізмів контролю.
Україна вже отримала 11 ключових бенчмарків у цьому напрямі, а Національна програма передбачає 130 цілей, зокрема імплементацію 177 актів права ЄС.
Серед пріоритетів — завершення гармонізації законодавства у сфері благополуччя тварин, розвиток системи офіційного контролю, реформування компетентних органів і впровадження європейських підходів у сфері засобів захисту рослин.
«Розділ 12 — серед найбільш складних і ресурсомістких у переговорному процесі. Він охоплює законодавчі зміни, інституційну реформу та впровадження практичних механізмів за стандартами ЄС. Наше завдання — забезпечити таку імплементацію європейських норм, яка посилить конкурентоспроможність українського агросектору, рибальства та аквакультури», — наголосив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
Також під час засідння обговорили основні позиції щодо розділу 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій». Цей розділ передбачає створення систем управління державною підтримкою, контролю використання коштів ЄС та цифрової інфраструктури аграрної політики.
У 2026 році основна увага буде зосереджена на запуску Виплатної агенції, впровадженні Інтегрованої системи адміністрування і контролю (ІСАК/IACS), створенні системи управління коштами ЄС, а також розвитку цифрових рішень на базі Державного аграрного реєстру. Загалом у межах розділу передбачено 46 цілей, зокрема імплементацію 67 актів acquis ЄС.
«2026 рік має стати практичним етапом інтеграції України до Спільної аграрної політики ЄС. Наше завдання — запустити ключові інституції та цифрові системи, які забезпечать прозоре управління підтримкою агросектору та ефективну інтеграцію до політик ЄС», — зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Денис Башлик.
Водночас серед ключових викликів залишаються потреба у значному фінансовому ресурсі, розвиток ІТ-інфраструктури, підготовка кваліфікованих кадрів і посилення інституційної спроможності.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Сербія запровадила надзвичайний стан у дев’яти муніципалітетах через поширення африканської чуми свиней (АЧС).

В господарстві «Десна» на Чернігівщині тільки почали збір урожаю картоплі. Щосезону погодні умови все більш впливають на картоплярство: цього року на врожайність значно вплинули перепади температур і посуха влітку. Але завдяки дотриманню технологій, правильному захисту рослин у господарстві прагнуть отримати гарний результат.

Країни Європейського Союзу у 2025 році виробили 3,44 млрд літрів морозива, що на 1,9% більше, ніж роком раніше, коли обсяг виробництва становив 3,38 млрд літрів.

Екстремальна спека та посуха цього літа призведуть до зниження врожайності цукрових буряків у європейських фермерів більш ніж на 20% порівняно з минулим роком.

З 1 по 26 серпня було експортовано 1,423 млн тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки, що становить 33% від потреби на цей період.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Через цілеспрямовані атаки ворога на розподільчі центри та втрати значних обсягів продукції ситуація в продуктових мережах дійсно складна. Але водночас на сьогодні наявних потужностей із виробництва продукції в Україні достатньо для того, щоб закрити внутрішнє споживання.

Україна в умовах повномасштабної війни має одночасно реагувати на нагальні виклики та закладати основу для довгострокового розвитку агросектору. Євроінтеграція є одним із ключових напрямів майбутнього українського АПК.

Систематичні російські атаки на порти Великої Одеси суттєво ускладнили експорт української агропродукції, створили додатковий тиск на логістичну систему та збільшили потребу в потужностях для зберігання нового врожаю.