Китай збільшив імпорт соняшникового шроту у 2025/26 МР удвічі внаслідок призупинення постачання канадського шроту з каноли. При цьому Україна та Казахстан збільшили частку в постачанні цієї продукції на китайський ринок, а росія — знизила.
Такі дані озвучила аналітик олійного ринку ІА «АПК-Інформ» Світлана Киричок під час міжнародної олійно-жирової конференції FOC 2026: Fats and Oils Conference.
Із посиланням на дані ITC спікер уточнила, що Китай за підсумками 7 місяців поточного сезону закупив в Україні 1,2 млн т соняшникового шроту — країна зайняла частку в 72% у загальному китайському імпорті цього продукту, залишаючись лідером. Минулого сезону за аналогічний період частка української продукції становила 57% (461 тис. т).
На другому місці серед експортерів соняшникового шроту до Китаю — росія. У вересні – березні 2025/26 МР КНР імпортувала 182 тис. т цієї продукції (11%), тоді як за аналогічний період минулого сезону — 205 тис. т і 25% відповідно.
На третій позиції в рейтингу топпостачальників соняшникового шроту на китайський ринок опинився Казахстан, випередивши Болгарію. Китай закупив 154 тис. т казахстанської продукції, що становить 9% у загальному імпорті (минулого сезону — 36 тис. т і 5% відповідно).
Із Болгарії поточного сезону КНР імпортувала 133 тис. т соняшникового шроту (8%) проти 103 тис. т (13%) минулого сезону.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Експорт 5 млн т олії та 5 млн т шротів у сумі забезпечили Україні $7737 млн. Це 19,2% від загального експорту, тобто кожен п’ятий долар, який заходить в Україну, приносять олія та продукти переробки олійно-жирової галузі.

30 жовтня в Києві відбудеться ХХV Міжнародна конференція Fat & Oil Industry 2026. Для участі у конференції вже зареєструвалися близько 100 делегатів з понад 10 країн світу, серед яких — провідні учасники олійно-жирової галузі України.

Ключовими питаннями для переробників олійних є ефективна логістика та пошук сегментів із вищою маржинальністю. Практичними кейсами та своїми оцінками перспектив функціонування логістики олійного ринку та виробництва преміальної органічної продукції в межах конференції Fat & Oil Industry 2026 поділяться представники компанії UKROLIYA.

У Казахстані наявні потужності з переробки олійних складають 5,4 млн т, водночас продовжують вводитися в роботу нові заводи та розширюються наявні виробництва. До 2029 року потужності з переробки олійних складуть приблизно 9 млн т.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук стане одним із ключових спікерів XXV Міжнародної конференції «Fat-and-Oil Industry-2026», яка відбудеться 30 жовтня у Києві.

Всеукраїнська аграрна рада закликала уряд не надавати шроту та макусі пріоритет під час експорту в умовах дефіциту логістичних потужностей. В асоціації вважають, що це може підвищити собівартість продукції тваринництва та обмежити експорт інших аграрних вантажів.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Агрономи випробовують вирощування китайського фініка, або унабі, у південній Румунії. За сприятливих умов зріле насадження може давати до 40 т плодів з гектара, а потенційну дохідність культури оцінюється у €100 тис. з гектара.

Україна за 1–27 серпня експортувала 131,3 тис. т соняшникової олії, що на 42,5% менше, ніж за аналогічний період липня.