Китай з 1 червня розпочав упровадження нової системи контролю за імпортованими продуктами харчування, що розширює санітарні вимоги, посилює механізми відстеження та змінює процедури реєстрації іноземних компаній.
Ініціатива Головного митного управління Китаю зачіпає один із найбільших у світі ринків імпорту продуктів харчування та може вплинути на світову торгівлю сільськогосподарською продукцією, пише «УкрАгроКонсалт».
Зазначається, що указ відомства (№280) змінює положення, що діяли з 2021 року, і встановлює більш докладні критерії для видавання дозволів, продовження ліцензій та нагляду за компаніями-експортерами, які прагнуть отримати доступ на китайський ринок.
Однією з головних змін є впровадження динамічної системи управління, що ґрунтується на оцінці ризиків. Китайська влада аналізуватиме такі аспекти: походження сировини, виробничі процеси, історія здоров’я споживачів, споживчі звички, наявна інформація щодо кожної категорії продуктів харчування.
Відповідно до цих правил, сфера дії контролю також поширюється на холодильні склади, що використовуються до експорту, і включає в процеси моніторингу нові ланки логістичного ланцюжка.
До продукції, на яку поширюються суворіші вимоги, належать м’ясо та м’ясні продукти, молочні продукти, яйця, риба, мед, харчові рослинні олії, сухофрукти, насіння, сушені овочі та спеціалізовані продукти харчування.
Для категорій товарів, що становлять підвищену санітарну небезпеку, як і раніше, обов’язковою буде наявність офіційного сертифіката, виданого компетентними органами країни-експортера, а також підтверджувальної технічної та санітарно-гігієнічної документації.
Хоча реєстрації, надані відповідно до попередніх правил, залишаться чинними, компаніям доведеться адаптуватися до схеми, яка потребує більш високого рівня контролю за документацією, відстежуваності та дотримання санітарних норм.
Згідно з даними митних органів Китаю, понад 96 тис. компаній зі 178 країн мають дозвіл на експорт продуктів харчування до КНР.
Пекін стверджує, що оновлення спрямоване на зміцнення продовольчої безпеки без шкоди для торгівлі. Однак для латиноамериканських експортерів, зокрема з м’ясної, молочної, рибної й агропромислової галузей, нова система вимагає ще більшої уваги до процесів сертифікації та контролю для збереження доступу до одного з найважливіших світових ринків.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Україна з початку вересня експортувала альтернативними маршрутами 630 тис. т агропродукції. Це близько 40% від обсягів, які могли б експортуватися за умови повноцінної роботи логістики. У серпні цей показник становив 33%.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Європейський Союз у січні – червні 2026 року експортував до України агропродукції на €2,32 млрд. Це на €247 млн, або 12% більше показника аналогічного періоду 2025 року.

Україна й Азербайджан зацікавлені у розширенні двостороннього співробітництва в аграрній сфері, збільшенні товарообігу між країнами, залученні азербайджанських інвестицій в український агросектор та розвиток нових торговельних можливостей.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до 15 жовтня збирає документи для формування переліку осіб та місць зберігання кукурудзи та сої, яку планують експортувати до Китаю.

Україна у січні-липні 2026 року імпортувала тракторів на суму $507,5 млн, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Фермер із міста Чучжоу в Китаї втратив увесь урожай кунжуту після того, як скористався порадами штучного інтелекту (ШІ) щодо боротьби з бур'янами та шкідниками.

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.

Держпродспоживслужба розпочала формування переліків підприємств і операторів, які планують експорт ячменю та гороху до Китайської Народної Республіки. До 17 серпня 2026 року необхідно надіслати до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та зберігання продукції.