Про це йдеться у повідомленні спілки «Борошномели України».
У пояснювальній записці повідомляється, що в обов'язковому порядку пшеничне борошно вищого і першого сортів повинно збагачуватися фолієвою кислотою.
Для підприємств, які виробляють понад 150 т борошна на добу, згідно документу, вимога обов'язкового збагачення мікроелементом вводиться з 1 січня 2022 р., 50-150 т на добу — з 1 липня 2022 р., менше 50 т на добу — з 1 січня 2023 р.
Автори законопроекту посилаються на досвід інших держав, де фортифікація борошна мікронутрієнтами стала звичною практикою (це близько 80 країн). Серед таких названі США, Німеччина, Великобританія, Канада, Франція, Чилі, Угорщина та інші. У цих країнах дефіцит фолієвої кислоти у населення намагаються подолати, збагачуючи борошно та інші продукти харчування аналогом вітаміну В9.
Також у пояснювальній записці зазначається, що міжнародні гуманітарні організації висловлюються винятково на користь фортифікації борошна: ООН, ЮНІСЕФ, Глобальний альянс із поліпшення харчування, Продовольча і Сільськогосподарська Організація Об'єднаних Націй (ФАО) та інші.
Ініціаторами законопроекту є група народних депутатів від партії «За майбутнє».
Як зазначається, перша спроба підтримати виробництво фортифікованого борошна на державному рівні була зроблена ще в 2012 році Державним агентством резерву України. Тоді збиралися збагачувати борошно тіаміном, залізом і мінералами на основі розробок українських вчених і поставляти продукцію на експорт.
У 2018 році група нардепів VIII скликання із різних фракцій намагалася висунути на розгляд проект закону №9117 «Про фортифікації борошна», який за змістом нагадує нинішній. На його користь висловилися провідні дієтологи країни. Однак в 2019 р. документ був відкликаний без розгляду.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Підприємство «ДиканькаМлин» завершило черговий етап модернізації у партнерстві зі швейцарською компанією Bühler. На виробництві запустили автоматизовану систему мікродозування, яка забезпечує точне внесення у борошно сухої клейковини, вітамінів та інших мікрокомпонентів.

Верховна Рада України 2 вересня схвалила в цілому законопроект №12117 щодо удосконалення роботи індустріальних парків (ІП).

Верховна Рада України 1 вересня ухвалила за основу законопроєкт «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (№15437).

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

Після повномасштабного вторгнення росії сім’я Нагорних переїхала з Києва в село Заболоть — на Житомирщину. Тоді не було розуміння, що робити далі. Але давня мрія мати власний млин втілилася в життя на новому місці та знайшла підтримку в громаді.

Сумарне виробництво борошна у 2025/26 МР в Україні залишилось на рівні попереднього сезону.

16–17 вересня 2026 року у Вінниці відбудеться конференція «Зерно і переробка 2026» — галузевий майданчик для обговорення глибокої переробки зерна як стратегічного пріоритету українського агробізнесу.

Цього сезону в Україні виробництво жита складатиме приблизно 246 тис. т. Зерно йде переважно на внутрішнє продовольче споживання (виробництво житнього хліба), а також частково використовується як кормова база. Потреба внутрішнього ринку складає 245 тис. т.

У селі Клекотина на Вінниччині подружжя Микола та Олена Кузь відновило старовинний млин, якому понад два століття. Колись занедбана споруда сьогодні знову працює, а родина виготовляє цільнозернове борошно за традиційною технологією жорнового помелу.

Підприємство «Білоцерківхлібопродукт» відоме всім фахівцям борошномельної та круп'яної галузей, адже частина з теперішніх спеціалістів і керівників найбільших виробничих потужностей — вихідці саме звідси. Це підприємство раніше готувало фахівців для всіх українських млинів.