Україна у липні-грудні 2021/22 МР імпортувала 2,4 тис. т пшеничного борошна на суму $1,3 млн, що на 66% поступається закупленому обсягу продукту за аналогічний період сезоном раніше в натуральному вираженні (7,1 тис. т) і на 37% нижче — в грошовому ($2,1 млн).
Про це з посиланням на дані Державної митної служби повідомляє ІА «АПК-Інформ».
Ключовим постачальником борошна до України за підсумками 6 місяців 2021/22 МР стала Італія, поставки якої в порівнянні із сезоном—2020/21 збільшилися на 30% — з 1 тис. до 1,3 тис. т. Частка продукту італійського походження в загальному обсязі українського імпорту склала 56%.
Другу позицію займає Білорусь із часткою 32%, скоротивши експорт борошна до України на 87% — із 5,8 тис. т до 766,8 т. Відзначимо, що поставки даного продукту до України з інших країн у загальному обсязі закупівель не перевищують 4%.
При цьому імпорт борошна з твердих сортів пшениці до України за першу половину поточного сезону в порівнянні з аналогічним періодом 2020/21 МР скоротився на 55% — з 113,9 до 51,1 т.
«Традиційно даний продукт використовується для виробництва макаронних виробів, яке в Україні другий сезон поспіль демонструє знижувальну тенденцію. Якщо в період із липня до листопада 2019 р. у країні було вироблено 36,6 тис. т макаронних виробів, то даний показник за аналогічний період 2020 р. знизився до 29,5 тис. т (-19% до 2019 р.), а в 2021 р. — до 27,1 тис. т (-8% до 2020 р.)», — зазначають експерти.
Таким чином, в українських підприємств знижується потреба в імпортних закупівлях дорогого сорту борошна, середньозважена вартість якого за 6 місяців поточного сезону в порівнянні з аналогічним періодом 2020/21 МР зросла на 65% — із 525 до 868 $/т.

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

Родина Нагорних, переселенців із Києва, облаштувала жорновий млин (із кам’яними жорнами) на Житомирщині в селі Заболоть Радомишльської громади та виробляє борошно. Неподалік села працює невеличка пекарня, яка виготовляє хліб і різні хлібобулочні вироби для локальних кіосків і магазинів, де мають потребу в борошні.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

В Україні представили «Хліб. Україна. Альманах» — двомовне колекційне видання, присвячене українському хлібу як частині культури, історії та сучасного життя.

Якою буде якість пшениці врожаю-2026? Що відбувається на ринку пшениці та жита і з якою сировинною базою працюватимуть переробники в новому сезоні? Ці питання стануть одними з перших у діловій програмі конференції «Зерно і переробка 2026», яка відбудеться 16–17 вересня у Вінниці.

Підприємство «ДиканькаМлин» завершило черговий етап модернізації у партнерстві зі швейцарською компанією Bühler. На виробництві запустили автоматизовану систему мікродозування, яка забезпечує точне внесення у борошно сухої клейковини, вітамінів та інших мікрокомпонентів.

Після повномасштабного вторгнення росії сім’я Нагорних переїхала з Києва в село Заболоть — на Житомирщину. Тоді не було розуміння, що робити далі. Але давня мрія мати власний млин втілилася в життя на новому місці та знайшла підтримку в громаді.

Сумарне виробництво борошна у 2025/26 МР в Україні залишилось на рівні попереднього сезону.

16–17 вересня 2026 року у Вінниці відбудеться конференція «Зерно і переробка 2026» — галузевий майданчик для обговорення глибокої переробки зерна як стратегічного пріоритету українського агробізнесу.

Цього сезону в Україні виробництво жита складатиме приблизно 246 тис. т. Зерно йде переважно на внутрішнє продовольче споживання (виробництво житнього хліба), а також частково використовується як кормова база. Потреба внутрішнього ринку складає 245 тис. т.

Ринок хліба в Україні видозмінюється: поряд із промисловими хлібозаводами з’являється все більше крафтових пекарень, які пропонують споживачеві якісний гастрономічний продукт. Гравці ринку вбачають у хлібопекарській та макаронній галузі новий сенс — створювати продукти, які будуть для людей не просто їжею, а інструментом корисного харчування.