Україна у липні-грудні 2021/22 МР імпортувала 2,4 тис. т пшеничного борошна на суму $1,3 млн, що на 66% поступається закупленому обсягу продукту за аналогічний період сезоном раніше в натуральному вираженні (7,1 тис. т) і на 37% нижче — в грошовому ($2,1 млн).
Про це з посиланням на дані Державної митної служби повідомляє ІА «АПК-Інформ».
Ключовим постачальником борошна до України за підсумками 6 місяців 2021/22 МР стала Італія, поставки якої в порівнянні із сезоном—2020/21 збільшилися на 30% — з 1 тис. до 1,3 тис. т. Частка продукту італійського походження в загальному обсязі українського імпорту склала 56%.
Другу позицію займає Білорусь із часткою 32%, скоротивши експорт борошна до України на 87% — із 5,8 тис. т до 766,8 т. Відзначимо, що поставки даного продукту до України з інших країн у загальному обсязі закупівель не перевищують 4%.
При цьому імпорт борошна з твердих сортів пшениці до України за першу половину поточного сезону в порівнянні з аналогічним періодом 2020/21 МР скоротився на 55% — з 113,9 до 51,1 т.
«Традиційно даний продукт використовується для виробництва макаронних виробів, яке в Україні другий сезон поспіль демонструє знижувальну тенденцію. Якщо в період із липня до листопада 2019 р. у країні було вироблено 36,6 тис. т макаронних виробів, то даний показник за аналогічний період 2020 р. знизився до 29,5 тис. т (-19% до 2019 р.), а в 2021 р. — до 27,1 тис. т (-8% до 2020 р.)», — зазначають експерти.
Таким чином, в українських підприємств знижується потреба в імпортних закупівлях дорогого сорту борошна, середньозважена вартість якого за 6 місяців поточного сезону в порівнянні з аналогічним періодом 2020/21 МР зросла на 65% — із 525 до 868 $/т.

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

16–17 вересня 2026 року у Вінниці відбудеться конференція «Зерно і переробка 2026» — галузевий майданчик для обговорення глибокої переробки зерна як стратегічного пріоритету українського агробізнесу.

Цього сезону в Україні виробництво жита складатиме приблизно 246 тис. т. Зерно йде переважно на внутрішнє продовольче споживання (виробництво житнього хліба), а також частково використовується як кормова база. Потреба внутрішнього ринку складає 245 тис. т.

У селі Клекотина на Вінниччині подружжя Микола та Олена Кузь відновило старовинний млин, якому понад два століття. Колись занедбана споруда сьогодні знову працює, а родина виготовляє цільнозернове борошно за традиційною технологією жорнового помелу.

Історія черкаської крафтової пекарні «Зерна» розпочалася з особистого захоплення здоровим харчуванням. Як розповів AgroPortal.ua власник пекарні Артем Скоробогатов, поштовхом до створення власного виробництва стали експерименти з раціоном, які свого часу привели його до сироїдіння. Саме тоді він відкрив для себе хліб на житній заквасці, почав вивчати технологію його виготовлення та експериментувати з рецептурами. Згодом це захоплення переросло у власну справу.

Підприємство «Білоцерківхлібопродукт» відоме всім фахівцям борошномельної та круп'яної галузей, адже частина з теперішніх спеціалістів і керівників найбільших виробничих потужностей — вихідці саме звідси. Це підприємство раніше готувало фахівців для всіх українських млинів.

Експорт продуктів переробки зерна з України за підсумками 2025/26 МР склав 543,4 тис. т, що на 1,2% перевищило показник попереднього сезону.

Основні інгредієнти для пекарства почасти успішно експортуються з України до Європи, проте без зазначення країни походження на пакованні. Замість цього там зазвичай стоїть безлика помітка «Non-EU». Завдання експортерів — зробити Україну видимою на європейському ринку.

Україна станом на початок червня 2026 року активно використовує тарифні квоти в межах Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС (DCFTA).

Українська пшениця та борошно повністю відповідають нормам Європейського Союзу.

Ринок хліба в Україні видозмінюється: поряд із промисловими хлібозаводами з’являється все більше крафтових пекарень, які пропонують споживачеві якісний гастрономічний продукт. Гравці ринку вбачають у хлібопекарській та макаронній галузі новий сенс — створювати продукти, які будуть для людей не просто їжею, а інструментом корисного харчування.