Експортні постачання проса з України у жовтні скоротилися на 33,4% порівняно з попереднім місяцем та становили 8,64 тис. т.
Про це повіомляє ІА «АПК-Інформ».
Сформована ситуация пояснюється зміною географії постачань. Так, у вересні поточного року основним покупцем українського проса була Кенія (54,7%), тоді як у жовтні країна не закупила жодної тонни.
Водночас зменшення екпорту відбулось через зниження кількості пропозицій даного товару, що призвело до підвищення цін на нього.
«Станом на початок дня 10 листопада ціни попиту на просо досягають 13500 грн/т СРТ-порт, що вище аналогічних цін, озвучених місяцем раніше, на 1500 грн/т», — резюмують аналітики.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Уряд Молдови розглядає можливість збереження обмежень на імпорт українського зерна, але остаточне рішення буде прийнято після оцінки фінансових показників.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Парламент Молдови 4 вересня ухвалив у другому читанні законопроєкт про ліцензування імпорту зернових та олійних культур.

На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

На базі органічного підприємства «Агроекологія» у Полтавській області відбувся Польовий форум 2026 «Вирощування органічного ріпаку та проса», співорганізатором якого виступив сертифікаційний орган «Органік Стандарт».

Ще зовсім недавно їх вважали «їжею бідняків» або навіть бур’янами, а сьогодні ж місцеві листові овочі Кенії, під загальною назвою кієньєджі, перетворюються на справжній гастрономічний скарб. Їх подають у ресторанах, купують на ринках і цінують за смак, користь і органічність.

Ринок країн Африки доволі перспективний, оскільки найближчими роками тут прогнозують найвищі темпи зростання населення. Тобто ці країни завжди потребуватимуть продуктів харчування. Питання лише в тому, чи буде Україна в списку імпортерів продовольства.

Глава української держави Володимир Зеленський та президент Кенії Вільям Руто досягли угоди про імпорт зерна, яка допоможе африканській країні покращити продовольчу безпеку.