В Україні існує велика кількість підробленої молочної продукції, від чого втрачає державний бюджет.
Про це у інтерв’ю «Інформатору» розповів виконавчий директор Спілки молочних підприємств України Арсен Дідур, повідомляє пресслужба СМПУ.
Він зазначив, що таку продукцію реалізують здебільшого на ринках або у невеликих магазинах, які не належать до великих мереж.
«Нашій галузі зараз заважає велика частка фальсифікату молочних продуктів і невідповідність якості сировини. Відсутня і простежуваність, яку Європа вимагає від нас. Це в господарствах населення. Перше — повинна бути затверджена стратегія розвитку молочного тваринництва в державі. Друге — більш вимогливо держава має сформувати з господарств населення якісь малі та середні сімейні ферми та забезпечити їх обладнанням. У держави є всі можливості, як Держпродспоживслужба, так і поліція, щоб явище фальсифікату побороти. Фальсифікація доходить вже до 30%», — заявив Арсен Дідур.
Він уточнив, що основна частка фальсифікату — це масло, сири (де під виглядом сиру продається сирний продукт із додаванням жирів), велику частку займає кисломолочний сир.
На думку Арсена Дідура, замість підвищення податків державі краще звернути увагу на такий тіньовий сектор.
«Ми просили зняти заборону на перевірку підприємств з погляду експлуатаційних дозволів. Щоб з’ясувати, де та що виробляється. Є близько 1,5 тис. експлуатаційних дозволів, а у нас, за нашими даними, працюючих заводів близько 150 (не беручи до уваги крафтові виробництва). А дозволів вдесятеро більше. Хтось використовує ці потужності, які легалізовані та на яких нічого не виробляється, а виробляють незрозуміло де, і це наповнює ринки, дрібну роздрібну торгівлю.
По-перше, це небезпечно. По-друге, це веде до закриття багатьох підприємств, які могли б працювати, але не витримують такої викривленої конкуренції», — розповідає Арсен Дідур.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Україна за результатами восьми місяців 2026 року стала нетто-імпортером молочних продуктів.

Загальний індекс Global Dairy Trade (GDT) на торгах 15 вересня знизився на 1,1% — до $3,868 тис. — уперше за 5 останніх аукціонів (з 7 липня).

Сукупний оборот 20 найбільших молочних компаній світу в 2025 році зріс на 5,4% і досяг позначки у $267 млрд.

Середньовиважена ціна трьох ґатунків молока-сировини станом на 9 вересня становила 15,10 грн/кг без ПДВ, що на 75 коп. більше відносно попереднього місяця.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, попри обмеження щодо здійснення державного нагляду в умовах воєнного стану, продовжує в межах повноважень контролювати дотримання вимог законодавства та реагувати на виявлені порушення.

Найбільше серед продуктів харчування в Україні фальсифікують дві групи товарів — молочну продукцію та ковбасні вироби.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.

Алжир посідає друге місце в світі за обсягом імпорту сухого молока. Вимоги до логістики та якості продукції надзвичайно високі, тому робота з цією країною — «знак якості» для експортерів молочної продукції.

Українські провідні виробники сиру вже досягли якості та асортименту продукції рівня конкурентів завдяки модернізації обладнання й технологій.