Промислові рибалки у січні – серпні поточного року у водоймах України добули 5103 т водних біоресурсів.
Про це повідомляє пресслужба Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Зазначається, що майже третину вилову (31%) становив сріблястий карась — 1583 т. Вагому частину промислу сформували й інші види риб: лящ (1142 т), тараня (793 т), плоскирка (448 т), судак (272 т), рослиноїдні види, зокрема товстолоб і білий амур (212 т), окунь (123 т), оселедець чорноморський (103 т) тощо.
Через заблоковані внаслідок військової агресії рф Чорне й Азовське моря наразі фактично не здійснюється промисел морських видів, таких як калкан, глось, кефалеві, хамса, рапана, креветка, піленгас та інших, які у довоєнні роки становили значну частку рибного ринку.
Найбільше водних біоресурсів від початку року добуто у Кременчуцькому (2292 т) та Кам’янському (1057 т) водосховищах. У пониззі річки Дністер (з озерами, рукавом Турунчук) та Дністровському лимані рибалки добули 445 т. Далі у загальній статистиці йдуть Дніпровське (416 т), Київське (306 т) та Канівське (294 т) водосховища.
В акваторіях Дніпровсько-Бузької гирлової системи та річки Дунай виловлено 118 та 117 т біоресурсів відповідно. Водночас найменші обсяги промислу зафіксовано у Березанському (23 т) й Тилігульському (21 т) лиманах, а також у межах Чернігівської області — 9 т у річці Дніпро та 5 т у Десні разом з озерами.
«Варто зазначити, що на загальні показники роботи рибалок вплинули й цьогорічні погодні умови. Зокрема, спекотне літо і підвищення температури води дещо ускладнювали промисловий вилов. Водночас в осінній період із поступовим зниженням температури води очікуються сприятливіші умови для активізації промислу та збільшення обсягів добування водних біоресурсів», — резюмували у відомстві.

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

Фінансові втрати внутрішнього рибальства й аквакультури Європи через хижих птахів, зокрема бакланів, оцінюються у €670 млн на рік.

Українські підприємства здатні повністю задовільнити потреби закладів охорони здоров’я у рибній продукції. Нині лікарні закуповують переважно імпортну рибу.

У Державному аграрному реєстрі (ДАР) 31 жовтня припиниться подання заявок на отримання фінансової допомоги за напрямом «Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі, та організацій водокористувачів».

У січні – вересні 2026 року підприємства рибної галузі України добули 6 508 т риби та інших водних біоресурсів. Це на 10% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли обсяг вилову становив 5 915 т.

Верховна Рада отримала підписаний Президентом України закон «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (5018-IX, законопроєкт №12384).

У Верховній Раді України відбулась робоча нарада, присвячена обговоренню двох євроінтеграційних законопроєктів про рибальство та аквакультуру.

Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих систем оголосило про повторні торги на промисловий вилов водних біоресурсів у 2026 році.

Україна через окупацію та бойові дії має доступ лише до 253 із 370 зрошувальних систем.

Водогосподарські організації Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм домовились про надання послуг із подання води на загальну площу майже 76,6 тис. га.

Українські виробники риби наразі мають достатній потенціал, щоб забезпечити потреби державних закладів якісною вітчизняною продукцією.