Дослідницька група Лабораторії органічної електроніки Лінчепінгського університету (Швеція) розробила субстрат eSoil для гідропонного вирощування.
Саджанці ячменю за 15 днів виросли на 50% більше завдяки електричному стимулюванню коріння, повідомляє Psyc.org.
Зазвичай як субстрат для вирощування на гідропоніці використовують мінеральну вату. Вона не тільки не розкладається, але й виробляється за допомогою дуже енергомісткого процесу. Електронний культиваційний субстрат eSoil виготовляється з целюлози, найпоширенішого біополімеру, змішаного з провідним полімером під назвою PEDOT. Ця комбінація була вперше використана для вирощування рослин.
Для стимуляції коріння дослідники використовували високу напругу. Перевага цього «ґрунту» полягає в тому, що він має дуже низьке енергоспоживання і не містить небезпеки високої напруги.
«Ми можемо змусити розсаду рости швидше, використовуючи менше ресурсів. Ми ще не знаємо, як це насправді працює, які біологічні механізми залучені. Ми з'ясували, що розсада ефективніше засвоює азот, але поки що незрозуміло, як саме електрична стимуляція впливає на цей процес», — зазначає керівниця дослідження Елені Ставрініду.
Вона вважає, що нове дослідження відкриє шлях для нових наукових напрямів для подальшого розвитку гідропонного вирощування.
«Ми не можемо стверджувати, що гідропоніка розв'яже проблему продовольчої безпеки. Але вона, безумовно, зможе допомогти, особливо в районах з малою кількістю орних земель і суворими екологічними умовами», — додала науковець.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Робоча група з питань розвитку садівництва Міністерства економіки та довкілля одноголосно підтримала пропозицію профільних асоціацій про скасування обов’язкових норм щодо залучення сезонних працівників під час створення садів і теплиць за грантовими програмами.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Витрати на робочу силу в тепличних господарствах Іспанії різко зросли за останні роки.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

Компанія «Грін фьючерс інжиніринг», яка займається розробкою, виробництвом і продажем обладнання для професійних систем гідропоніки, а також має свою вертикальну ферму в Дніпрі, розробила повністю автоматизовану систему контролю вирощування, яка дозволяє управляти всіма процесами без участі агронома.

Ключові обмеження тепличного сектору в Україні — зростання енергоємності виробництва, брак кадрів, збільшення логістичних витрат, імпорт із Туреччини.

Інноваційний проєкт Smart Harvest – Innovation Hub for Hydroponics and Greenhouse Technologies планується впровадити у Львівській області.

У селищі Біла Криниця на Житомирщині уже рік працює промислова гідропонна ферма ТОВ «ЕФМ» (ТМ «Зелена»). Інвестиції у цей проєкт склали близько $400 тис.