Ринок насіння в Україні залишається досить обʼємним, хоча й зменшився порівняно до минулих років.
Про це розповіла керівниця відділу маркетингу компанії MAS Seeds Ольга Молокович під час конференції «Агро Інновації 2024».
«Площі під товарною кукурудзою цього року становили 3,9 млн га, що на 2,6% нижче 2023 року, відповідно, спад до довоєнного періоду склав 27%. Щодо соняшнику, то його площі сягнули 5,2 млн га, що на 3,5% вище, ніж торік, але падіння до довоєнних показників зберігається на рівні 20%», — зауважила фахівчиня.
Ольга Молокович додала, що торік спостерігалося перевиробництво насіння в Україні та в ЄС, що спричинило накопичення значних запасів. Тож цього року виробництво скоротилося, і внаслідок складних погодних умов, які спостерігалися в липні, існує ймовірність дефіциту деяких гібридів.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.

Прогноз виробництва зернових і зернобобових культур в Україні у сезоні 2026/27 переглянуто у бік зростання — до 64,3 млн т.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

Грибкове захворювання склеротиніоз, або біла гниль (Sclerotinia sclerotiorum), яке зараз поширюється на соняшнику, буває кількох видів — кореневий, стебловий і на кошику. При цьому врожайність може знижуватись до 80% залежно від розвитку патогена. Для захисту від усіх видів склеротиніозу, окрім кореневого, є широкий перелік фунгіцидів.

У розпал жнив озимих культур аграрії зосереджені на своєчасному збиранні врожаю та мінімізації втрат. Водночас на посівах соняшнику активізувалися клопи, які можуть суттєво вплинути як на врожайність, так і на якість насіння.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Реєстр генетичних подій уже діє в ЄС (кожен офіційно дозволений ГМО має свій унікальний ідентифікатор, який вноситься до спільного реєстру). Для того, аби комерціалізувати зерно, спочатку його потрібно зареєструвати.

Селекціонери орієнтуються на створення гібридів, які би максимально долали екологічні виклики. Це і гібриди кукурудзи, і соняшнику з максимально високою стійкістю до основних хвороб, що допомагає отримати кращий врожай та зекономити на фунгіцидах.

Торік спостерігалося перевиробництво насіння як в Україні, так і ЄС, що спричинило накопичення значних запасів. Тож цього року виробництво скоротилося, і внаслідок складних погодних умов, які спостерігалися в липні, існує ймовірність дефіциту насіння, але не масово, а деяких гібридів.