Про це йшлося під час засідання керівного комітету проєкту, повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК України.
«Цей проєкт має важливе значення для розвитку сільського господарства в Україні, а також в рамках забезпечення продовольчої безпеки, яка наразі є ключовим елементом державної політики багатьох країн. Україна, як основний експортер c/г та харчової продукції, підтримує реалізацію проєктів, які підтримують стале виробництво аграрної продукції та розвивають малих і середніх виробників», — зазначив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Так, під час заходу обговорили результати діяльності проєкту за 2019-2020 рр. і подальші кроки для реалізації у 2021 року.
«Зокрема, в рамках проєкту було відібрано фермерські господарства, на прикладі яких буде впроваджена експериментальна (бізнес) модель дорадництва. Відібраним ФГ буде надано консультаційний супровід з впровадження кращих технологій вирощування пшениці та гірчиці для подальшого виробництва пшеничного борошна та насіння гірчиці. Їх досвід буде використаний для подальшого аналізу та вдосконалення моделі дорадництва», — йдеться у повідомленні.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Атаки рф на цивільні судна та портову інфраструктуру фактично зупинили рух до портів Великої Одеси. Україна розширює експорт залізницею, автомобільними шляхами та через Дунай. Однак ці маршрути зможуть забезпечити лише близько половини пропускної спроможності чорноморських портів. Це створює загрозу для експорту українського врожаю та стабільності світових продовольчих ринків.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

Світове виробництво пшениці у сезоні 2026/27 може скоротитися приблизно на 24 млн т через несприятливий вплив Ель-Ніньйо, зростання витрат на виробництво та скорочення посівних площ у низці країн.

В Україні обмолочено 4,01 млн га зернових і зернобобових культур, або 33,9% прогнозованих площ. Загальний намолот досяг 17,59 млн т, збільшившись за тиждень на 6,94 млн т, або 65,2%.

Через логістичні обмеження пропозиція зерна на внутрішньому ринку суттєво перевищила попит, що спричинило зниження закупівельних цін. Щоб аграрії могли уникнути вимушеного продажу врожаю та профінансувати осінню посівну, Уряд доручив терміново розробити програму доступного кредитування.

Альпи переживають одну з найсильніших посух за останні десятиліття — через аномальну спеку та майже відсутність опадів на пасовищах бракує води та корму для худоби.

Досвід Швеції — у розвитку локальних молочарень, які завдяки високим стандартам якості можуть продавати навіть непастеризоване молоко.

Собівартість вирощування гірчиці у ФГ «Свєтлова» на 1 га становить $710, а кукурудзи — майже вдвічі вище — $1323. Щодо прибутку гірчиця та кукурудза вийшли приблизно в однаковий чистий дохід — $326/га і $311/га відповідно. Таким чином, вирощуючи гірчицю з меншими затратами, можна заробити дещо більше.

Філософія агробізнесу полягає в прибутку з 1 га, а не у кількості вирощеного. Тому сьогодні аграрії паралельно з класичними культурами — кукурудзою, соняшником, пшеницею — шукають альтернативні рішення: те, чим можна диверсифікувати виробництво.