Урожайність сливи у саду ТОВ «Колос» (Одеська область) цього року склала 30 т/га, що на 10 т/га більше, ніж торік.
Про це в інтерв'ю журналу «Садівництво по-українськи» розповів головний агроном господарства Петро Гусєв, пише AgroTimes.
«Чому з урожаєм сливи немає проблем? Річ у тім, що вона не сильно потрапляє під погодні катаклізми в критичні фази вегетації. А ще ця культура має дуже розтягнутий період цвітіння: якщо частина насаджень у фазі цвітіння потрапляє під заморозки, то інші ділянки квітнуть без проблем», — пояснює він.
Усі 9 га господарства зі сливою — на зрошенні. Тут вирощують сорти класу угорка. За словами агронома, сорт Стенлей дуже добре реалізується як у свіжому вигляді, так і на переробку — його охоче купують виробники йогуртів, зокрема польські. Основні гуртові покупці сливи «Колоса» — з Одеської області, але приїжджають за нею і з Києва, Черкас і Кропивницького.
Петро Гусєв вважає, що слива — одна з небагатьох садових культур, на яку можна робити ринкову ставку в умовах змін клімату.
«Це одна з тих робочих конячок, яка економічно часто витягує на собі весь сад, — каже фахівець. — І з ринкового погляду вона може бути дуже вигідною. Наприклад, якщо ми збираємо 180–200 т сливи, то на переробку з них іде лише 20 т, тобто 10%, а левова частка — на свіжий ринок за хорошою ціною».

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

В Україні виникло таке цікаве рішення за останні 10 років, коли фермери не дотримуються якоїсь однієї технології. Тобто вони проводять різні системи обробітку ґрунту по полях сівозміни залежно від умов та вимог культури. Зараз у аграріїв уже немає бачення, що постійно треба робити оранку.

Волоський горіх — практично безвідходна культура. І заробляти тут можна не лише на продажі ядра. З нього віджимають олію, виготовляють мацерати, а макуху, що залишається після віджиму, переробляють на борошно та інші харчові продукти. Використання знаходиться навіть для зелених горіхів, перегородок, шкаралупи та листя. Тож один урожай може дати виробнику одразу кілька продуктів із доданою вартістю.

Технології, що працювали в агровиробництві десятиліттями, в умовах зміни клімату вже не забезпечують потрібних результатів. Аграрії змінюють підходи, впроваджуючи технології, які допомагають зберегти вологу в ґрунті, дозволяють економити ресурси, сприяють збереженню структури ґрунту, запобігаючи його надмірному ущільненню.

Зернові культури в Європі у 2026 році дозрівають і починають збиратися значно раніше, ніж на початку 2000-х років. Потепління прискорює розвиток рослин, водночас спека та посуха негативно впливають на врожайність.

Останніми роками у вирощуванні мигдалю відбувається перехід від традиційного ручного обрізання до механічних технологій. Дедалі більше господарів сьогодні під час закладання саду відразу враховують факт механізації.

В Україні садівники знижують відпускні ціни на яблука через стриманий попит і збільшення пропозиції осінніх сортів.

Сімейна екоферма «Щедрі лани», що розташована за 10 км від Вінниці, розвиває переробку та робить ставку на створення нішевих продуктів із доданою вартістю. Зокрема, у господарстві виготовляють в’ялені томати та сливи в олії з власної сировини.

Аномальні зимові морози спричинили значні втрати врожаю кісточкових культур у Вінницькій області — аграрії вже прогнозують недобір до 80% абрикосів і персиків.

Чернівецька область у 2023 році за обсягом виробництва плодово-ягідної продукції посіла 1 місце в загальноукраїнському рейтингу. Цьогоріч садові господарства регіону очікують отримати урожай не гірший, ніж торік.