Урожайність сливи у саду ТОВ «Колос» (Одеська область) цього року склала 30 т/га, що на 10 т/га більше, ніж торік.
Про це в інтерв'ю журналу «Садівництво по-українськи» розповів головний агроном господарства Петро Гусєв, пише AgroTimes.
«Чому з урожаєм сливи немає проблем? Річ у тім, що вона не сильно потрапляє під погодні катаклізми в критичні фази вегетації. А ще ця культура має дуже розтягнутий період цвітіння: якщо частина насаджень у фазі цвітіння потрапляє під заморозки, то інші ділянки квітнуть без проблем», — пояснює він.
Усі 9 га господарства зі сливою — на зрошенні. Тут вирощують сорти класу угорка. За словами агронома, сорт Стенлей дуже добре реалізується як у свіжому вигляді, так і на переробку — його охоче купують виробники йогуртів, зокрема польські. Основні гуртові покупці сливи «Колоса» — з Одеської області, але приїжджають за нею і з Києва, Черкас і Кропивницького.
Петро Гусєв вважає, що слива — одна з небагатьох садових культур, на яку можна робити ринкову ставку в умовах змін клімату.
«Це одна з тих робочих конячок, яка економічно часто витягує на собі весь сад, — каже фахівець. — І з ринкового погляду вона може бути дуже вигідною. Наприклад, якщо ми збираємо 180–200 т сливи, то на переробку з них іде лише 20 т, тобто 10%, а левова частка — на свіжий ринок за хорошою ціною».

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Ускладнення під час перетину державного кордону та високі логістичні витрати змусили українських експортерів яблук призупинити відвантаження й переглянути плани продажів.

Частка українських виробників на ринку яблук зросла до 80%, хоча ще десять років тому близько 60% продукції на полицях супермаркетів складав імпорт. Водночас 2026 року імпорт забезпечує 80–90% українського ринку груш, що відкриває можливості для розвитку вітчизняного виробництва.

У США відновлюють вирощування старовинних сортів яблук, частина яких майже зникла з комерційних садів. Якщо на початку XX століття в країні було відомо близько 14 тис. сортів, вирощуваних протягом попереднього століття, то нині понад 60% виробництва припадає на п’ять різновидів: Gala, Red Delicious, Honeycrisp, Granny Smith і Fuji.

Кабінет Міністрів України на засіданні 30 вересня схвалив Дорожню карту впровадження екологічних, соціальних та управлінських (ESG) підходів та інструментів сталого фінансування.

Усі заклики до поліпшення технології вирощування, збереження родючості ґрунту й інші не будуть прийняті виробничниками, якщо вони не приносять прибутку.

В Україні виникло таке цікаве рішення за останні 10 років, коли фермери не дотримуються якоїсь однієї технології. Тобто вони проводять різні системи обробітку ґрунту по полях сівозміни залежно від умов та вимог культури. Зараз у аграріїв уже немає бачення, що постійно треба робити оранку.

Сімейна екоферма «Щедрі лани», що розташована за 10 км від Вінниці, розвиває переробку та робить ставку на створення нішевих продуктів із доданою вартістю. Зокрема, у господарстві виготовляють в’ялені томати та сливи в олії з власної сировини.

Аномальні зимові морози спричинили значні втрати врожаю кісточкових культур у Вінницькій області — аграрії вже прогнозують недобір до 80% абрикосів і персиків.

Чернівецька область у 2023 році за обсягом виробництва плодово-ягідної продукції посіла 1 місце в загальноукраїнському рейтингу. Цьогоріч садові господарства регіону очікують отримати урожай не гірший, ніж торік.