Про це зазначив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета під час засідання, на якому розглядався стан та перспективи розвитку галузі рисівництва в Україні.
«Україна — одна з провідних країн світу за експортом зернової продукції. Проте, імпорт такого корисного і дієтичного продукту, як рис значно перевищує експорт. На сьогодні лише два регіони (Одеська та Херсонська області) займаються вирощуванням рису. Враховуючи кліматичні зміни, в України є всі можливості для збільшення посівів рису для забезпечення як власних потреб, так і у перспективі — освоєння нових ринків збуту», — цитує Віктора Шеремету повідомлення Мінагропроду.
Він зауважив, що перспективними ринками збуту є азіатські країни, де найбільше споживають рис, і відбувається приріст населення. Також Віктор Шеремета додав, що вирощування рису має важливе значення і як фактор ефективного використання малопродуктивних земель для поліпшення їх родючості, меліоративного стану, а також для одержання в рисових сівозмінах високих урожаїв інших зернових, технічних і кормових культур.
Під час засідання учасники висловили свої міркування щодо основних стримуючих факторів розвитку галузі рисівництва. Йдеться про високі витрати на воду, електроенергію, зрошення, конкуренцію імпортованих видів рису з вітчизняними тощо.
Також зазначено, що Інститутом рису НААН проводяться дослідження зі створення нових високопродуктивних сортів рису, удосконалюються технології вирощування рису з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища та на краплинному зрошенні, розробляються енергозберігаючі технології вирощування у рисових сівозмінах супутніх культур, вивчаються нові засоби захисту, що дасть можливість збільшити ефективність системи захисту з 60-70% до 97-100%, а кількість збереженого врожаю — до 50%. Окрім того, проводяться інші дослідження, спрямовані на отримання високих та якісних урожаїв сільськогосподарських культур за їх вирощування у рисових сівозмінах при зниженні енерговитрат.
За результатами засідання, з метою опрацювання наданих пропозицій створено комісію з доопрацювання проекту Постанови Президії НААН «Стан та перспективи розвитку галузі рисівництва в Україні». До складу комісії увійшов заступник Міністра Віктор Шеремета, представники НААН України та аграрних підприємств.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Виробництво зернових в Індії у 2025/2026 маркетинговому році може досягти рекордних 376,6 млн т завдяки високим урожаям рису, пшениці та кукурудзи.

Верховна Рада України 28 квітня підтримала в першому читанні законопроєкт №15150 — новий Цивільний кодекс України, який, зокрема, передбачає скасування фермерського господарства (ФГ) як окремої організаційно-правової форми.

Кілійське міжрайонне управління водного господарства (Одеська обл.) проводить роботи із забезпечення рисосіючих господарств водними ресурсами.

Україна точно буде з хлібом. Проте його вартість зростатиме, адже все, що формує собівартість зерна (пальне, логістика, добрива, ЗЗР), а отже й борошна — дорожчає. На додаток хлібна індустрія вже готується до можливих відключень електроенергії взимку, що також потребує значних капіталовкладень.

Виробництво зернових у Бразилії в сезоні 2025/26 може досягти 356,3 млн т, що на 4,1 млн т більше, ніж роком раніше.

Індія офіційно випередила Китай і стала найбільшим виробником рису у світі.

Китай стрімко нарощує стратегічні запаси зерна, зосередивши майже 70% світових резервів кукурудзи та понад половину глобальних запасів пшениці й рису, що істотно впливає на світові ціни та доступність продовольства.

Кліматичні зміни, воєнні ризики, високі ціни на ЗЗР, добрива, пальне та логістику змушують аграріїв змінювати підходи до ведення господарства та впроваджувати у виробництво інноваційні технології. Це дозволяє оптимізувати витрати та бути ефективними й конкурентоспроможними на ринку.

Застосування новітніх технологій у сільському господарстві — це вимога сьогодення. Завдяки впровадженню інновацій аграріям вдається ставати ефективними та конкурентозданими. І йдеться не лише про великі компанії. Зараз навіть малі виробники використовують сільгосптехніку з навігацією, працюють з аналітичними програмами та залучають у виробництві сучасне обладнання.