Про це зазначив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета під час засідання, на якому розглядався стан та перспективи розвитку галузі рисівництва в Україні.
«Україна — одна з провідних країн світу за експортом зернової продукції. Проте, імпорт такого корисного і дієтичного продукту, як рис значно перевищує експорт. На сьогодні лише два регіони (Одеська та Херсонська області) займаються вирощуванням рису. Враховуючи кліматичні зміни, в України є всі можливості для збільшення посівів рису для забезпечення як власних потреб, так і у перспективі — освоєння нових ринків збуту», — цитує Віктора Шеремету повідомлення Мінагропроду.
Він зауважив, що перспективними ринками збуту є азіатські країни, де найбільше споживають рис, і відбувається приріст населення. Також Віктор Шеремета додав, що вирощування рису має важливе значення і як фактор ефективного використання малопродуктивних земель для поліпшення їх родючості, меліоративного стану, а також для одержання в рисових сівозмінах високих урожаїв інших зернових, технічних і кормових культур.
Під час засідання учасники висловили свої міркування щодо основних стримуючих факторів розвитку галузі рисівництва. Йдеться про високі витрати на воду, електроенергію, зрошення, конкуренцію імпортованих видів рису з вітчизняними тощо.
Також зазначено, що Інститутом рису НААН проводяться дослідження зі створення нових високопродуктивних сортів рису, удосконалюються технології вирощування рису з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища та на краплинному зрошенні, розробляються енергозберігаючі технології вирощування у рисових сівозмінах супутніх культур, вивчаються нові засоби захисту, що дасть можливість збільшити ефективність системи захисту з 60-70% до 97-100%, а кількість збереженого врожаю — до 50%. Окрім того, проводяться інші дослідження, спрямовані на отримання високих та якісних урожаїв сільськогосподарських культур за їх вирощування у рисових сівозмінах при зниженні енерговитрат.
За результатами засідання, з метою опрацювання наданих пропозицій створено комісію з доопрацювання проекту Постанови Президії НААН «Стан та перспективи розвитку галузі рисівництва в Україні». До складу комісії увійшов заступник Міністра Віктор Шеремета, представники НААН України та аграрних підприємств.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Виробництво зернових в Індії у 2025/2026 маркетинговому році може досягти рекордних 376,6 млн т завдяки високим урожаям рису, пшениці та кукурудзи.

Верховна Рада України 28 квітня підтримала в першому читанні законопроєкт №15150 — новий Цивільний кодекс України, який, зокрема, передбачає скасування фермерського господарства (ФГ) як окремої організаційно-правової форми.

Кілійське міжрайонне управління водного господарства (Одеська обл.) проводить роботи із забезпечення рисосіючих господарств водними ресурсами.

Україна точно буде з хлібом. Проте його вартість зростатиме, адже все, що формує собівартість зерна (пальне, логістика, добрива, ЗЗР), а отже й борошна — дорожчає. На додаток хлібна індустрія вже готується до можливих відключень електроенергії взимку, що також потребує значних капіталовкладень.

Виробництво зернових у Бразилії в сезоні 2025/26 може досягти 356,3 млн т, що на 4,1 млн т більше, ніж роком раніше.

Індія офіційно випередила Китай і стала найбільшим виробником рису у світі.

Китай стрімко нарощує стратегічні запаси зерна, зосередивши майже 70% світових резервів кукурудзи та понад половину глобальних запасів пшениці й рису, що істотно впливає на світові ціни та доступність продовольства.

Кліматичні зміни, воєнні ризики, високі ціни на ЗЗР, добрива, пальне та логістику змушують аграріїв змінювати підходи до ведення господарства та впроваджувати у виробництво інноваційні технології. Це дозволяє оптимізувати витрати та бути ефективними й конкурентоспроможними на ринку.

Застосування новітніх технологій у сільському господарстві — це вимога сьогодення. Завдяки впровадженню інновацій аграріям вдається ставати ефективними та конкурентозданими. І йдеться не лише про великі компанії. Зараз навіть малі виробники використовують сільгосптехніку з навігацією, працюють з аналітичними програмами та залучають у виробництві сучасне обладнання.