Китай стрімко нарощує стратегічні запаси зерна, зосередивши майже 70% світових резервів кукурудзи та понад половину глобальних запасів пшениці й рису, що істотно впливає на світові ціни та доступність продовольства.
Про це пише World Grain.
Аналітики зазначають, що активне накопичення зерна Пекіном виводить значні обсяги продукції з глобального ринку, посилюючи дефіцит у країнах-імпортерах.
Офіційно Китай пояснює таку політику прагненням запобігти повторенню масштабних голодів, які неодноразово траплялися в історії країни. Водночас на тлі зростання геополітичної напруженості накопичення резервів розглядають і як захист від можливих воєнних конфліктів та збоїв у світових ланцюгах постачання.
Інший підхід демонструють США — головний політичний і економічний опонент Китаю. Сполучені Штати відмовилися від програми державних зернових резервів ще багато років тому, насамперед через високу вартість її утримання. За умов значно меншого населення, розвинених агротехнологій і великих площ орних земель продовольча безпека США формується за іншою моделлю.
Формальних стратегічних запасів зерна також не мають Австралія та Канада. Водночас країни з високим рівнем державного контролю над економікою, зокрема Китай і росія, зазвичай накопичують значно більші резерви зерна, ніж країни з вільним ринком.
Прихильники державного резервування у зерновиробничих країнах наголошують, що такі запаси можуть використовуватися як для внутрішніх надзвичайних ситуацій, так і для міжнародної гуманітарної допомоги.
За даними Всесвітньої продовольчої програми ООН, із початку 2000-х років обсяги зерна, спрямовані на гуманітарну допомогу, стабільно скорочуються. У результаті імпортозалежні країни дедалі активніше формують власні стратегічні резерви.
На тлі нестабільної геополітичної та економічної ситуації вільна торгівля поступається місцем протекціонізму, а накопичення зерна стає ключовим інструментом продовольчої безпеки.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Вінниччині аграрії обмолотили 414,2 тис. га зернових та зернобобових культур, або 51,4% запланованих площ. Намолочено 2 млн 457,8 тис. т зерна за середньої врожайності 59,3 ц/га.

Деяке зниження цін спостерігалось на українському ринку фуражної кукурудзи минулого тижня.

росія систематично атакує українську аграрну та портову інфраструктуру, цивільні судна й морські маршрути, намагаючись підірвати експортний потенціал України.

На Полтавщині станом на кінець серпня намолотили 1,6 млн т зернових і зернобобових культур — на 165 тис. т більше, ніж торік. Пшениці зібрали 1,2 млн т.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до 15 жовтня збирає документи для формування переліку осіб та місць зберігання кукурудзи та сої, яку планують експортувати до Китаю.

Українські ягідні господарства переорієнтовують частину продукції на зовнішні ринки через скорочення внутрішнього споживання. Основним напрямом залишається Європейський Союз, водночас виробники останніми роками розширюють присутність у США.

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.

Схили, балки, дефіцит вологи — звичні умови господарювання для фермерів центральних регіонів України. У таких реаліях вдало підібрана техніка визначає продуктивність і якість кожної виконаної технологічної операції.

Ель-Ніньйо найближчими місяцями може спричинити ще більше екстремальних погодних явищ у різних регіонах світу.

Виробництво зернових в Індії у 2025/2026 маркетинговому році може досягти рекордних 376,6 млн т завдяки високим урожаям рису, пшениці та кукурудзи.