В Україні нині виробляється більше яблука, ніж країна спроможна спожити. Тому експорт стає більш відчутнішим напрямком збуту.
Про це заявив директор ТОВ «Біохім Агро» (входить в структуру EFT Group) Василь Бондаровський, пише AgroTimes.
Він зазначив, що у найближчі 5 років закінчується термін експлуатації у яблучних садів, посаджених в кінці 1990-их – на початку 2000-років. У них переважають сорти Джонаголд, Флоріна, Айдаред.
«За 5 років ми мусимо переналаштуватися й прийти до об’єднань садівників, які будуть виробляти великі партії яблук затребуваних експортних сортів вищого гатунку, матимуть сучасні сховища для тривалого зберігання», — підкреслив експерт.
Також, на думку Василя Бондаровського, важливо вирощувати власних спеціалістів. Професія агрономів довго недооцінювалася. Нині ж цих спеціалістів дуже бракує. Є закордонні консультанти. Хай на декілька господарств, але краще мати свого спеціаліста, що пройшов стажування за кордоном, адатпував іноземні технології до наших умов.
«Українським садівникам варто орієнтуватися на досвід Нідерландів та Італії. Ці країни понад 40 років займаються інтенсивним садівництвом, у малих об’ємах вміють заробляти кошти», — сказав він.
І додав, що інвестори, які бачать в садівництві вигідний бізнес, мають розуміти тривалість та масштаби інвестицій. Мають чесно відповісти собі на питання чи готові вони інвестувати як мінімум на сім років.
«Треба орієнтуватися на отримання затребуваної якісної продукції, на інтенсивний тип садівництва. Адже витрати розраховуються на гектар: закупівля добрив, ЗЗР, шпалери, техніка й навіть кількість працівників. Якщо у на гектарі ростиме умовно кажучи 2 тис. дерев за старою технологією, вони будуть приносити 40 тонн яблук з гектара, за які можна виручити 50 тис. грн. за однакових витрат воно не зможе конкурувати з сучасним садом, де посаджено 4 тис. дерев на гектар за сучасними технологіями», — пояснив експерт.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Ускладнення під час перетину державного кордону та високі логістичні витрати змусили українських експортерів яблук призупинити відвантаження й переглянути плани продажів.

Частка українських виробників на ринку яблук зросла до 80%, хоча ще десять років тому близько 60% продукції на полицях супермаркетів складав імпорт. Водночас 2026 року імпорт забезпечує 80–90% українського ринку груш, що відкриває можливості для розвитку вітчизняного виробництва.

У США відновлюють вирощування старовинних сортів яблук, частина яких майже зникла з комерційних садів. Якщо на початку XX століття в країні було відомо близько 14 тис. сортів, вирощуваних протягом попереднього століття, то нині понад 60% виробництва припадає на п’ять різновидів: Gala, Red Delicious, Honeycrisp, Granny Smith і Fuji.

Уже 25 років на Івано-Франківщині продовжує свою діяльність сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Чиста флора». Заснувала його родина Стовп’юків, об’єднавши навколо себе однодумців, які люблять природу та все, що в ній росте.

Екстремальні погодні виклики не стали на заваді щедрому урожаю яблук: в окремих регіонах урожайність зросла майже на 20%. Водночас безпекова криза фактично переорієнтувала експорт на західні сухопутні кордони та порти ЄС.

Кліматичні умови та ґрунти Херсонської, Закарпатської, Запорізької, Миколаївської та Одеської областей ідеально підходять для закладання мигдалевих садів у промислових масштабах.

Гуцульська крафтового броварня «Ципа», яка знаходиться в селі Кваси на Закарпатті, оголосила про прийом яблук від населення.

Три гектари яблуневого саду з 13 сортами фруктових дерев облаштували у Глухові на Сумщині. Його заклали у 2013 році як навчально-виробничу базу для студентів Глухівського агротехнічного фахового коледжу Сумського аграрного університету.

Українські компанії у 2025/26 МР суттєво наростили експорт яблук.

Україна після невдалого сезону 2024/25 знову нарощує експорт яблук і суттєво скорочує імпорт.