Унікальне виробництво біоклею з гороху стартувало в індустріальному парку «Коростень» на Житомирщині.
Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський у Facebook.
Він зазначив, що цей продукт потрібен у процесі виробництва дерев'яних екоплит для потреб будівельної та меблевої галузей.
Загальний обсяг інвестицій у цей проєкт склав 40 млн євро.
«Старт виробництва біоклею — без перебільшення сенсаційна новина для українського аграрного сектору. Річ у тім, що потреба нового виробництва — 1 млн т гороху на рік, а це більш ніж удвічі перевищує обсяги валового збору цієї культури у 2024 році. Наразі «Коростенський завод МДФ», який є інвестором проєкту, веде консультації з фермерами Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей щодо розширення посівних площ і довгострокових контрактів на постачання гороху. В цих регіонах клімат дозволяє збирати по два врожаї гороху на рік», — уточнив парламентар.
Проєктна потужність нового заводу становить 3000 т біоклею на місяць. Планові обсяги виробництва екоплити — 20 тис. кубометрів на місяць. Одночасно таке ж підприємство компанія «Коростенський завод МДФ» будує в індустріальному парку «БФ Термінал» (Закарпатська область). 90% екоплит планується експортувати. Ця продукція відповідає регламенту ЄС 2023/1464, який посилює вимоги до вмісту формальдегіду в клейових сумішах для виробників плит МДФ і ХДФ.
Дмитро Кисилевський додав, що для реалізації проєкту інвестор скористався можливістю імпортувати обладнання без сплати ПДВ, яку законодавство передбачає для учасників індустріальних парків. А минулої осені ІП «Коростень» у межах державного проєкту розвитку інфраструктури індустріальних парків на умовах співфінансування 50% на 50% залучив від держави 83,5 млн грн для будівництва під’їзної дороги.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Після повномасштабного вторгнення росії сім’я Нагорних переїхала з Києва в село Заболоть — на Житомирщину. Тоді не було розуміння, що робити далі. Але давня мрія мати власний млин втілилася в життя на новому місці та знайшла підтримку в громаді.

Проблеми з морським експортом агропродукції можуть стимулювати розвиток переробки всередині України.

Світовий ринок бобових входить у 2026/27 МР із дуже різними позиціями. В одних країнах урожай не виправдовує очікувань, інші дедалі більше залежать від імпорту, а традиційні торговельні потоки змінюються під впливом погоди, логістики та попиту найбільших споживачів. Україна входить у новий сезон із вагомою пропозицією гороху: вже зібрано 779,02 тис. т.

16–17 вересня 2026 року у Вінниці відбудеться конференція «Зерно і переробка 2026» — галузевий майданчик для обговорення глибокої переробки зерна як стратегічного пріоритету українського агробізнесу.

ТОВ «Біостарч Текнолоджіс» планує запустити в селищі Зеленогірське Подільського району Одеської області комплекс із виробництва кукурудзяного крохмалю.

Україна у 2025/26 МР збільшила експорт гороху, проте поточного сезону реалізаціїя потенціалу залежатиме від логістики.

Більшість олійно-екстракційних заводів (ОЕЗ) в Україні минулого тижня стали озвучувати ціни лише на новий урожай соняшнику, при цьому діапазон ще коригувався, складаючи близько 19000-23000 грн/т.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Експортний потенціал гороху цього сезону прогнозують на рівні 350 тис. т, що на 75% більше за попередній період. Фахівці сподіваються, що можливість постачань до Китаю пожвавить експорт.

Держпродспоживслужба розпочала формування переліків підприємств і операторів, які планують експорт ячменю та гороху до Китайської Народної Республіки. До 17 серпня 2026 року необхідно надіслати до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та зберігання продукції.