Як говориться у повідомленні федерації, в умовах поширення коронавірусу довгострокова стабільність у світі базується на декількох стовпах, одним із яких є продовольча безпека.
«Насіння — вихідна точка харчової системи. Фермери повсюдно залежать від доступу до якісного насіння для вирощування здорових культур. Насіння — це сільськогосподарський продукт, що торгується в усьому світі, за останні 15-20 років міжнародна торгівля насінням зросла в десятки разів. Тому необмежений міжнародний рух насіння є критичним для забезпечення продовольчої безпеки», — пояснили в організації.
ISF просить уряди сприяти міжнародному руху насіння та не застосовувати обмежувальних заходів.
У федерації підкреслили, що в даний час немає доказів того, що їжа, включаючи насіння, є ймовірним джерелом або шляхом передачі вірусу. Проте передача через поверхні, які нещодавно були заражені вірусом. Однак це, ймовірно, має місце лише протягом короткого періоду після забруднення, через відносно низьку стабільність коронавірусів у навколишньому середовищі.
«Коротше кажучи, через погану виживаність коронавірусів на поверхнях існує ймовірність дуже низького ризику розповсюдження з продуктів або упаковок, які постачаються протягом кількох днів або тижнів при температурі навколишнього середовища. В основному вважається, що коронавіруси поширюються від людини до людини — головним чином за допомогою дихальних крапель, якими люди чхають, кашляють або видихають», — підкреслили в ISF.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Україна у жовтні 2026 року передасть на зберігання до Глобального насіннєвого сховища Шпіцбергена понад 1000 зразків насіння зернових і кормових культур, серед яких кукурудза, бобові, гречка та жито.

Підприємство «Батьківщина» працює на Житомирщині вже 23 роки. Починали діяльність із 150 га, а зараз мають в обробітку 3600 га і далі працюють над розширенням земельного банку. Вирощують озимі пшеницю та ріпак, кукурудзу на зерно та силосну кукурудзу, соняшник і багаторічні трави.

Компанія PROMETEY розширює можливості співпраці для агровиробників і пропонує якісні мінеральні добрива та насіння для ефективного старту й підтримки.

У СФГ «Нива» власну зерносушарку побудували в 2015-2016 роках. Довго визначалися яке джерело енергії обрати для сушіння зерна, і зупинилися на альтернативному паливі.

Україна наближає законодавство до ЄС, усі директиви зібрані в один документ, який був проголосований і набуде чинності в серпні 2026 року — закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції».

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) спільно з Управлінням ООН з обслуговування проєктів (ЮНОПС) запускає нову програму підтримки малих агровиробників у Херсонській області.

Кожен третій сільгоспвиробник в Україні зазнавав втрат урожаю через неправильний вибір сорту, гібрида чи незадовільну якість насіння.

У нестабільних умовах війни будь-яка помилка в технології під час жнив одразу б'є по фінансовому результату. Фермер може ідеально відпрацювати весь сезон і недооотримати частину врожаю насіння на останньому етапі збирання й очищення. Цей процес видається технічною рутиною, але саме тут найлегше втратити те, що вирощувалося місяцями. Черги на сторонніх потужностях, нестабільна робота обладнання, затримки з очищенням — кожен такий компроміс коштує грошей.