Україна наближає законодавство до ЄС, усі директиви зібрані в один документ, який був проголосований і набуде чинності в серпні 2026 року — закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції».
Про це розповів співзасновник і директор компанії «Всеукраїнський науковий інститут селекції» Мирослав Парій під час Дискусійного Соєвого Клубу. Закон про не-ГМ: до чого готуватися агровиробникам?
«Передбачається, що після вступу до ЄС Україна скасує свій реєстр ГМО і прийме правила ЄС. Реєстрація ГМО буде відбуватися таким чином: аплікант подає до Державної комісії справу по ГМО і просить реєстрацію, відповідно, комісія розглядає ризики і дає рекомендації міністерству до реєстрації цього ГМО. Після того, як ГМО буде зареєстрований в держреєстрі, видаватиметься дозвіл на його використання. Крім того, закон регулює простежуваність ГМ-продукції, вміст ГМО в продукції, норми ГМ-домішок тощо», — пояснив Мирослав Парій.
Для сортів передбачається додатковий розділ у чинному реєстрі сортів, де вказуватимуться зареєстровані ГМО. Після вирощування таких сортів Україна отримає товарну продукцію, яка під час обігу на ринку має простежуватися, тобто постачальник насіння повинен зазначати, що насіннєвий матеріал містить конкретний ГМО, а виробник під час продажу або виходу на ринок продукції має надати декларацію, який саме ГМО там міститься. Далі будь-який етап має супроводжуватися відповідними документами. Тож під час експорту та імпорту має бути зазначена простежуваність від насіння до кінцевого споживача.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Німеччина, один із великих європейських споживачів сої для кормової промисловості, посилює вимоги до простежуваності та підтвердження походження імпортної сировини.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту прийняти законопроєкт «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (№12384) у повторному другому читанні.

Гречка у 2026 році залишається однією з найменш рентабельних сільськогосподарських культур. Натомість найбільшу прибутковість аграріям забезпечують овочі, кукурудза та соя.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

В Україні упродовж другого кварталу поточного року було зареєстровано 8080 нових компаній. Це в 11 разів більше, ніж кількість компаній, які у цей час припинили свою діяльність (741 компанія).

Департамент Єврокомісії з питань охорони здоров’я та безпеки продуктів харчування (DG Health and Food Safety) дозволив використання трьох генетично модифікованих культур у складі кормів для тварин і продуктів харчування на території ЄС.

З 2028 року закон про заборону певних діючих речовин пестицидів, зважаючи на норми ЄС, має набути чинності. Відбудеться зовсім інший підхід до обліку ЗЗР, їх використання та обґрунтування щодо застосування.

Чинний проєкт закону про нові геномні технології в ЄС означає, що деякі ГМО визначатимуться як не-ГМО і будуть дозволені до використання лише з відповідним маркуванням насіння, і це майбутнє, яке буде в Україні.

У Євросоюзі активно обговорюють зміни в законодавстві щодо генетично модифікованих організмів (ГМО), опрацьовують свої підходи до цього. В Україні з серпня поточного року почне діяти новий закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції», де закладені всі принципи, які є в європейському законодавстві.