Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила громадська діячка, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України (2019 р.) Ольга Трофімцева.
Відповідно до її повідомлення, в ЄС починають бити тривогу не лише бджолярі, але й фермери.
«Бо ми ж з вами знаємо, що бджоли — це запилення, це біорізноманіття і багато інших цінних для нашої екосистеми факторів. У одній лише Угорщині цвітіння акації становило 10% від нормального рівня, а цвітіння інших квітів було на рівні лише 30% від норми... В Португалії та Італії, згідно звіту, зменшення збору меду становить 70-80%. При цьому таке зменшення пропозиції на ринку не призвело до значного зростання ціни. Зрозуміло, через імпорт, в т.ч. з України», — пише Ольга Трофімцева.
На дві основні проблеми вказують експерти: нечітке маркування походження меду, який реалізується до ЄС, і його підробка, яку фактично дуже важко виявити.
«Відповідно, COPA-COGECA буде ініціювати заходи з більш чіткого регулювання ринку меду в ЄС, включаючи питання маркування імпортованого меду з третіх країн», — йдеться в дописі.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

У Європейському Союзі у 2026 році очікується врожай соняшнику на рівні понад 9,5 млн т. Це на 9% більше, ніж торік, і найвищий показник із 2023 року.

Українські ягідні господарства переорієнтовують частину продукції на зовнішні ринки через скорочення внутрішнього споживання. Основним напрямом залишається Європейський Союз, водночас виробники останніми роками розширюють присутність у США.

Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант, а має бути довгостроковою метою.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Україна впевнено утримує статус одного з провідних світових експортерів меду попри складнощі повномасштабної війни, логістичні виклики та повернення тарифних квот з боку Європейського Союзу.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на серпень 2026 року.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.