Зростання ВВП у квітні 2024 року порівняно з квітнем минулого року становило близько 4,3% [±1%]. У підсумку за січень-квітень 2024 року зростання оцінюється на рівні 4,4% [±1%] порівняно з відповідним періодом минулого року.
Про це говориться у повідомленні Міністерства економіки України.
«У квітні 2024 року продовжується тенденція до відновлювального зростання економіки, яка була підтримана рекордними обсягами експорту товарів, збільшенням попиту на будівельні послуги в умовах бюджетного фінансування на відновлення інфраструктури, продовженням поліпшення ділових настроїв та пожвавленням споживчої активності. Стабільна робота морського коридору стимулювала перевезення залізничним транспортом, виробництво металургійної продукції, а також видобування металевих руд», — пояснила перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко.
Позитивні тенденції, за її словами, спостерігались у транспортній галузі, промисловості, будівництві, сільському господарстві та внутрішній торгівлі.
«Загалом економіка продовжує адаптуватись та набувати характеристик економіки воєнного часу. Водночас високі безпекові ризики, чергове пошкодження енергетичних об’єктів, а також значний дефіцит кваліфікованих кадрів і далі негативно тиснули на ВВП», — додала віцепрем'єрка.
За її словами, у квітні промислові підприємства продовжували відновлювати економічну активність як завдяки експортно орієнтованим виробництвам, так і попиту на інвестиційну продукцію — машинобудування (ВПК) та будівельні матеріали. Все це сформувало попит на продукцію суміжних видів діяльності.
«Водночас після чергових атак на енергосистему України та значних пошкоджень і руйнувань ТЕС та ГЕС тимчасово втрачено частину генераційних об'єктів. Проблеми з електрогенерацією можуть мати потенційно негативний вплив на роботу промисловості, особливо найбільших споживачів електроенергії, яким через технологічні особливості виробничих процесів майже неможливо переорієнтуватися на альтернативні джерела постачання електроенергії», — пояснили у міністерстві.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Український агросектор нині стикається з кризами зберігання, ліквідності та логістики через блокаду Чорного моря. Держава працює над мінімізацією їхніх наслідків і готує додаткові заходи підтримки.

Аграрії зможуть спрямовувати більше коштів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на посівну, збиральну кампанію та інші поточні виробничі потреби.

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

Закриття портів створить проблеми як для агропродовольчого сектору, так і для інших галузей української економіки. Це призведе до падіння ВВП, зниження доходів бюджету та загального рівня життя українців.

Національний банк України (НБУ) прогнозує, що зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2026 році складе 1,8% (у квітні очікувалось 1,3%), а у 2027–2028 роках — пришвидшиться до близько 3%.

Для великого та середнього бізнесу запрацювала державна програма підтримки запуску проєктів із розподіленої генерації, відповідно до якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних потужностей генерації.

ВВП України може знизитись, якщо російські атаки повністю заблокують діяльність морських портів.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання української економіки за результатами цього року до 1,0-1,6%, тоді як у квітневому звіті він оцінював його у 2%, а під час затвердження нової чотирирічної програми розширеного фінансування наприкінці лютого — в діапазоні 1,8-2,5%.