
Кожного року ринок агротехніки пропонує щось «революційне»: нові функції, більше робочих органів, складніша електроніка. Але після сезону аграрій рахує дві цифри — що це дало в бункері та скільки коштувало в роботі. За цими двома показниками більшість інновацій не витримують практичної перевірки.

У сільському господарстві не буває сезонів з однаковими погодними умовами, і щороку аграрії справедливо зазначають: «Такої весни ще не було». Тому не факт, що рішення, які спрацювали торік, будуть ефективні в новому сезоні.

Кліматичні зміни та дефіцит водних ресурсів порушують перед аграріями питання необхідності зрошення та організації додаткового вологозабезпечення. Сьогодні з 31 млн га земель в Україні 18 млн га — з дефіцитом вологозабезпечення, а 3 млн га — з критичним його рівнем.

Адаптація вирощування соняшнику до зміни клімату на півдні України включає перехід на вологоощадні технології. Захист рослин також змінюється від суто хімічного контролю до інтегрованого підходу, знижуючи пестицидне навантаження шляхом біологічних методів.

Одеський холдинг «Теком Агро Групп» планує вперше вирощувати олійний льон. За високої врожайності та правильно налаштованої технології льон може конкурувати з соняшником. До того ж обсяг переробки льону весь час зростає, тому це перспективний напрям.

Через зміну кліматичних умов в Україні за останнє десятиріччя соєвий пояс змістився на 220 км північної широти. Якщо раніше Кіровоградська область була гарантованою зоною соєсіяння, то сьогодні вона входить до зони ризику з вирощування стабільно високих урожаїв.

Підприємство «Агрофірма Лугове» обробляє 7,5 тис га на Львівщині та має доволі великий перелік культур у сівозміні. Рослинництво є основною сферою діяльності компанії, але є ще елеваторний напрям і тваринництво — молочні ферми та кінно-спортивний клуб.

Кабінет Міністрів України визначив механізм, за яким сільськогосподарські землі відноситимуть до зон ризикованого землеробства через несприятливі погодні умови або вплив бойових дій.

Кожного сезону зміни клімату стають для сільгоспвиробників випробуванням, до якого практично ніяк не можна підготуватися. І хоча аграрії не можуть вплинути на погодні умови, проте вони вже навчилися підбирати найбільш адаптовані гібриди залежно від зони та умов вирощування.

У сьогоднішніх реаліях фермер, який не йде в точне землеробство, залишається далеко позаду за показниками врожайності, ефективності та рентабельності. Контролювати і оптимізувати — ось два ключових складники, які можуть робити агровиробництво прибутковим.

Досвідчені фермери «пускають» на свої поля інноваційні продукти не раніше, ніж після трьох років випробувань на дослідних ділянках. Саме стільки часу їм потрібно, щоб зрозуміти — чи справді працює технологія і чи забезпечує вона додаткову врожайність, а, відповідно, чи можна отримати додатковий прибуток.

Горох озимий під урожай 2026 року посіяли на Одещині у трьох господарствах агрооб’єднання «Теком Агро Групп». Загальна площа складає близько 330 га.

Регенеративне землеробство — ключовий інструмент у боротьбі зі зміною клімату. Воно базується на відновленні ґрунтів, біорізноманіття та екосистеми. Основні принципи регенеративного землеробства — наявність покриття, мінімальне обертання ґрунту, сівозміна та інтеграція тварин.

В агрооб’єднанні «Теком Агро Групп» уперше посіяли озимий горох і розраховують зібрати щонайменше 3 т/га. Посів розпочали у жовтні і завершували аж у грудні, проте сходи встигли розвинутися до морозів.

Погодні умови та ринок насіння змінюються дуже швидко, і аграрії потребують нових гібридів цукрових буряків та сучасних виробничих технологій, які відповідають новим умовам і змінам клімату. На ці виклики реагують найбільші світові селекційні компанії, об’єднуючи наукові зусилля заради пошуку найкращих рішень.

Україна розділилася на зони з огляду на кліматичні зміни, тому гібриди варто підбирати під кожну зону окремо. В умовах нестачі вологи в ґрунті експерти радять аграріям висівати більш ранні гібриди, з ранніми строками посіву, таким чином можна відійти від критичного періоду в фазі цвітіння, щоб гарантовано отримати урожай.

Умови агровиробництва в Україні дуже складні, зважаючи на війну та щорічні погодні фактори. Тому аграріям доводиться переглядати технології та обирати більш адаптований під кліматичні зміни насіннєвий матеріал.

Канада запускає нові моделі з використанням штучного інтелекту та машинного навчання для точнішої оцінки посухи в різних регіонах країни.

Рентабельність агровиробництва за останні 30 років із сотень відсотків знизилася до десятків, і ця тенденція продовжується. Що більший аграрії збирають урожай, то менша рентабельність, оскільки витрати на виробництво цього врожаю зростають.

Посилення стійкості сільського господарства, енергетики та транспорту до зміни клімату дозволить уникнути мільярдних втрат від екстремальних погодних явищ і підвищити конкурентоспроможність Європи.