зміна клімату

Погода диктує умови агровиробникам, і навіть технології не встигають розвиватися за змінами клімату. Аграрії змушені оновлювати парк техніки під нові умови та збільшувати її потужність.

Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) повідомляє про формування умов явища Ель-Ніньйо через аномально теплі води в тропічній частині Тихого океану. Це може вплинути на глобальні температури та режим опадів найближчими місяцями та підвищити ризики екстремальних погодних явищ.

Сьогодні, 6 червня, в Україні відзначають День журналіста. Нові виклики та підвищена відповідальність останніми роками глибоко трансформують цю професію, надаючи їй ще більшої ваги.

Посівна кампанія ярих культур 2026 року в Україні добігає кінця. Вона видалася тривалою, виснажливою та супроводжувалася хвилями похолодань і рясних, подекуди екстремальних дощів. На перший погляд ситуація для кукурудзи, соняшнику та сої виглядає ідеально: запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту по багатьох регіонах (зокрема на Київщині) перевищують 170 мм. Такого профіциту українські поля не бачили вже кілька сезонів. Синоптики прогнозують продовження дощового тренду та помірні температури (до +25°C) на період приблизно 10 днів.

В умовах зміни клімату варто підходити індивідуально до кожного поля і кожного окремого випадку, адже універсальних препаратів для захисту, які діють на всіх посівах чи в усіх умовах, не існує.

Кожного року ринок агротехніки пропонує щось «революційне»: нові функції, більше робочих органів, складніша електроніка. Але після сезону аграрій рахує дві цифри — що це дало в бункері та скільки коштувало в роботі. За цими двома показниками більшість інновацій не витримують практичної перевірки.

У сільському господарстві не буває сезонів з однаковими погодними умовами, і щороку аграрії справедливо зазначають: «Такої весни ще не було». Тому не факт, що рішення, які спрацювали торік, будуть ефективні в новому сезоні.

Кліматичні зміни та дефіцит водних ресурсів порушують перед аграріями питання необхідності зрошення та організації додаткового вологозабезпечення. Сьогодні з 31 млн га земель в Україні 18 млн га — з дефіцитом вологозабезпечення, а 3 млн га — з критичним його рівнем.

Адаптація вирощування соняшнику до зміни клімату на півдні України включає перехід на вологоощадні технології. Захист рослин також змінюється від суто хімічного контролю до інтегрованого підходу, знижуючи пестицидне навантаження шляхом біологічних методів.

Одеський холдинг «Теком Агро Групп» планує вперше вирощувати олійний льон. За високої врожайності та правильно налаштованої технології льон може конкурувати з соняшником. До того ж обсяг переробки льону весь час зростає, тому це перспективний напрям.

Через зміну кліматичних умов в Україні за останнє десятиріччя соєвий пояс змістився на 220 км північної широти. Якщо раніше Кіровоградська область була гарантованою зоною соєсіяння, то сьогодні вона входить до зони ризику з вирощування стабільно високих урожаїв.

Підприємство «Агрофірма Лугове» обробляє 7,5 тис га на Львівщині та має доволі великий перелік культур у сівозміні. Рослинництво є основною сферою діяльності компанії, але є ще елеваторний напрям і тваринництво — молочні ферми та кінно-спортивний клуб.

Кабінет Міністрів України визначив механізм, за яким сільськогосподарські землі відноситимуть до зон ризикованого землеробства через несприятливі погодні умови або вплив бойових дій.

Кожного сезону зміни клімату стають для сільгоспвиробників випробуванням, до якого практично ніяк не можна підготуватися. І хоча аграрії не можуть вплинути на погодні умови, проте вони вже навчилися підбирати найбільш адаптовані гібриди залежно від зони та умов вирощування.

У сьогоднішніх реаліях фермер, який не йде в точне землеробство, залишається далеко позаду за показниками врожайності, ефективності та рентабельності. Контролювати і оптимізувати — ось два ключових складники, які можуть робити агровиробництво прибутковим.

Досвідчені фермери «пускають» на свої поля інноваційні продукти не раніше, ніж після трьох років випробувань на дослідних ділянках. Саме стільки часу їм потрібно, щоб зрозуміти — чи справді працює технологія і чи забезпечує вона додаткову врожайність, а, відповідно, чи можна отримати додатковий прибуток.

Горох озимий під урожай 2026 року посіяли на Одещині у трьох господарствах агрооб’єднання «Теком Агро Групп». Загальна площа складає близько 330 га.

Регенеративне землеробство — ключовий інструмент у боротьбі зі зміною клімату. Воно базується на відновленні ґрунтів, біорізноманіття та екосистеми. Основні принципи регенеративного землеробства — наявність покриття, мінімальне обертання ґрунту, сівозміна та інтеграція тварин.

В агрооб’єднанні «Теком Агро Групп» уперше посіяли озимий горох і розраховують зібрати щонайменше 3 т/га. Посів розпочали у жовтні і завершували аж у грудні, проте сходи встигли розвинутися до морозів.

Погодні умови та ринок насіння змінюються дуже швидко, і аграрії потребують нових гібридів цукрових буряків та сучасних виробничих технологій, які відповідають новим умовам і змінам клімату. На ці виклики реагують найбільші світові селекційні компанії, об’єднуючи наукові зусилля заради пошуку найкращих рішень.