Зберегти продуктивність: український і американський досвід вирощування кукурудзи та сої

За результатами 2025 року найвища врожайність кукурудзи, в середньому від 7 т/га до 10,5 т/га, спостерігалася, зокрема, в центрі, на півночі та більше на заході України, натомість схід, південь і частково центр «горіли», там найнижча врожайність кукурудзи — від 0,7 т/га до 5,1 т/га.

За прогнозами фахівців Університету Південної Дакоти (США), світ наразі переживає 89-річний цикл посухи. Станом на 2025-2027 роки в континентальній частині Північної півкулі спостерігатимуться посушливі умови.

За даними Інституту водних проблем і меліорації НААН України, в майбутньому зона Степу, де переважає посуха, буде рухатися на північ і захід. Водне забезпечення в ґрунті матиме негативне значення по всій території України до 2050 року, лише західна частина Полісся буде мати позитивний показник вологозабезпечення, де є перспектива бодай щось виростити без наслідків. 

Оскільки Україна розділилася на зони з огляду на кліматичні зміни, то і гібриди варто підбирати під кожну зону окремо. В умовах нестачі вологи в ґрунті експерти радять аграріям висівати більш ранні гібриди, з ранніми строками посіву, таким чином можна відійти від критичного періоду у фазі цвітіння, щоб гарантовано отримувати урожай. 

Наразі найбільш популярне ФАО в Україні — 250-350. Але якщо розглянути середнє ФАО за роками, то гібриди з ФАО 250 не поступаються гібридам з ФАО 350.  

За словами Миколи Федька, в Південному Лісостепу гібриди з пізнім ФАО не будуть рости без зрошення або без вологи в ґрунті. Лісостеп і Полісся зберігають класичний розподіл гібридів, але з пізнім ФАО там інші проблеми (дозрівання, ранні заморозки, пізні гібриди мають гірший стартовий ріст).

«Ми рекомендуємо, якщо фермер не може гарантувати умови вирощування, обирати середньопластичні гібриди кукурудзи, тобто ті, які здатні витримувати екстремальні погодні умови і мають генетичний потенціал різко збільшити свою продуктивність за сприятливих умов. Якщо умови вирощування 8 років з 10 критичні, то краще обрати гомеостатичні гібриди, які показують стабільність урожайності за будь-яких умов, і розраховувати на мінімальний урожай для того, щоб під нього підлаштовувати свою економіку. Хто хоче мати максимальний урожай, краще використовувати інтенсивні гібриди», — пояснює Микола Федько.

Стабільність гібридів — це один показник, а технологічні умови вирощування — зовсім інше. Наприклад, на Кіровоградщині фактично погіршилася продуктивність гібридів, які мали негативну реакцію на загущення посівів. На Тернопільщині гібриди відреагували на це класично — за збільшення густоти посіву зростала їхня продуктивність. Тобто на півночі та на заході можна розраховувати на те, що будь-який гібрид буде продуктивним залежно від інтенсифікації землеробства, а ближче до півдня, за густоти 75 тис. рослин/га, гомеостатичні гібриди мають стабільну врожайність 2,5 т/га, така сама врожайність була і за сприятливих умов вирощування. Тобто гібриди фактично не реагують на умови вирощування, але дають стабільний урожай залежно від добрив і технології.

Глибина загортання насіння критично важлива, і за цим має слідкувати оператор, який працює на техніці. У штаті Айова сівба залежить від умов поля, вологи в ґрунті. Якщо склалися такі умови, то тиск техніки на ґрунт може викликати його ущільнення та, зокрема, ущільнення бокової стінки борозни. Це негативно впливає на проростання насіння. А на сухих ґрунтах тиск техніки на ґрунт не є вирішальним фактором. У будь-якому разі варто дотримуватися оптимальних умов висіву насіння. 

Соя проростає за нижчої температури на відміну від кукурудзи. Можна сіяти сою раніше, якщо відомо, що температура в перспективі зростатиме, і немає ризику заморозків рано навесні. Крім того, рекомендують сіяти протруєне насіння, аби надалі захистити сходи від шкідливих організмів.

Якщо висіяти сою та кукурудзу орієнтовно в 20-х числах квітня, потенціал урожайності може досягти 95%. Що пізніше сіяти дані культури, то менше врожаю вони сформують.

«На Середньому Заході США ми не можемо сіяти кукурудзу рано, адже наприкінці квітня – на початку травня ще можуть спостерігатися заморозки, що впливає на сходи, частина з яких може загинути. Як кукурудза, так і соя зазнають впливу заморозків, але кукурудза зможе рости далі, а соя — ні», — розповідає Марк Ліхт.

Він додає що 15-20 травня — це критичний період, коли потрібно закінчити сівбу. 

Ранній посів сої має ризики та переваги: однією з переваг є підвищення термінів росту культури. Це означає, що період росту рослин проходить швидше, і темпи росту прискорюються, коли досягають фази репродуктивності. У результаті формується більше вузлів на стеблі сої (2-3 додаткових вузли).

Також період наливання зерна стає довшим, цвітіння відбувається на 7-10 днів раніше порівняно з нормальними строками сівби. Соя чутлива до світла та цвітіння, і репродуктивний розвиток провокується, коли скорочується світловий день, так соя зацвіте швидше. Це особливо важливо, коли температура повітря вища за оптимальну.

Серед ризиків можна виділити пізні весняні заморозки, також випадання сходів або зараження їх хворобами, що може вплинути на темпи розвитку рослин ще на початку сезону. Крім того, негативно впливають шкідники.

Глибину висіву насіння можна коригувати завдяки умовам ґрунту. Для кукурудзи оптимальна глибина загортання насіння становить 5 см, допускається відхилення +/-0,6 см. Важливо брати до уваги те, на якій глибині розвивається корінь. Радіальні або бічні корені не зазнають впливу від глибини загортання насіння, вони починають розвиватися на глибині 1,25-2 см. Якщо насіння висіяти ближче до поверхні ґрунту, то корені будуть погано розвиватися. Важливо, щоб глибина загортання насіння була нижче за зону розвитку вузлових коренів.

Сою можна сіяти ближче до поверхні ґрунту, на 3,8 см. Соя має стрижневу кореневу систему, яка росте донизу, а пізніше бічні кореневі волоски починають розвиватися, проникаючи за межі насіннєвої борозни. 

«Глибину загортання насіння можна коригувати. Не рекомендується сіяти глибше 7,6 см, в іншому разі насіння може загинути, або буде значна затримка його проростання. Деякі мої колеги-агрономи вважають, що сою та кукурудзу можна сіяти глибше, але вони працюють на більш рихлих ґрунтах, які не ущільнюються. Так, на легких ґрунтах можна сіяти на 10 см вглиб», — зазначає Марк Ліхт.

У посушливих регіонах Америки працюють над збереженням вологи. Перш за все застосовують технологію нульового обробітку ґрунту і зберігають більше рослинних залишків на полях. Це дозволяє охолодити ґрунт і не дає волозі випаровуватися. За словами деяких американських фермерів, кожен обробіток ґрунту знижує рівень вологи на пів дюйма, кожен прохід техніки спричиняє випаровування ґрунтової вологи з 1,3 см. Тому потрібно залишати на полі рослинні рештки, що дозволить зберегти вологу.

Якщо використовувати зрошення, але водні ресурси обмежені, то можна поливати перед посівом і одразу після нього. Зволоження на глибину 1,25 см ґрунту достатньо, щоб проросло насіння і дало сходи. А коли сходи вже з’явилися, то можна використовувати ґрунтову вологу.

У деяких регіонах США засівають гібриди кукурудзи чи сорти сої ранньої групи достигання. Фермери розраховують, що процес запилення кукурудзи та період наливання зерна відбудуться, коли є доступна волога в ґрунті та оптимальна температура, яка не призведе до стресу. Якщо сівба затримується, то культури, відповідно, достигатимуть пізніше.

Вікторія Полевик, AgroPortal.ua