UKRAVIT

Площі, які українські аграрії цьогоріч відвели під соняшник, вкотре підтверджують рентабельність вирощування цієї культури. Однак щоб урожай відповідав запланованим показникам, як кількісним, так і якісним, посіви соняшнику потрібно забезпечити повноцінним збалансованим живленням відповідно до його фізіологічних потреб.

На півдні України стартувала збиральна кампанія. Проте довгочасні зливові дощі останнього періоду дещо порушили плани аграріїв щодо жнив озимого ріпаку та гороху, невдовзі — й зернових колосових.

Опади останнього періоду в поєднанні з позитивними температурами повітря створюють передумови для поширення небезпечних хвороб соняшнику.

Початок літа агросезону-2024 не припиняє випробовувати посіви соняшнику та інших культур на міцність: на зміну тривалій спеці прийшли проливні дощі, які на собі відчула практично вся країна.

Пероноспороз із року в рік стає причиною суттєвих втрат урожайності соняшнику та сої. Так, за сприятливих для розвитку хвороби умов втрати врожаю соняшнику можуть сягати від 30% й навіть до 60%, сої — від 40% і вище.

Сприятливі для поширення шкідників гідротермічні умови поточного періоду створюють підвищений ризик пошкодження різних рослин комплексом шкідників.

Жнива вже розпочинаються, і від того, наскільки своєчасно та якісно вони будуть проведені, залежить не лише прибуток аграрія, а й забезпечення продовольчої безпеки країни. В цьому контексті вирішити низку проблемних моментів може проведення десикації.

Хвороби насіння, стебла та листового апарату, а згодом — корзинок із року в рік стають причиною суттєвих втрат урожаю соняшнику. Тому розпочинати фунгіцидний захист культури необхідно зі стадії обробки насіння і продовжувати його згідно системи захисту під час вегетації.

Доки триває дія фунгіцидного протруйника, посіви соняшника та сої в безпеці. Та надалі аграріям доведеться докласти зусиль, щоб вберегти їх від потенційних втрат майбутнього рівня врожайності.

Травневі нічні заморозки пошкодили овочі та фруктово-ягідні культури практично в усіх областях України. У Диканському районі Полтавщини, попри використання всіх можливих засобів проти заморозків, цьогорічний врожай садів майже втрачено.

Хвороби загрожують плодовим упродовж усієї вегетації. Тому досвідчені садівники розпочинають їх контроль відразу після стабілізації позитивних температур рано навесні проти зимуючих стадій патогенів і продовжують обробки у критичні фенофази культур до кінця сезону.

Прохолодні умови, приморозки, перепади денних і нічних температур та інші погодні фактори суттєво ускладнюють проведення захисних заходів навесні. Між тим аграрій не може дозволити собі чекати сприятливого моменту — адже кожен день такого очікування може обернутися для нього значним збитками.

Тривалий гербокритичний період у кукурудзи вимагає від аграрія посиленої уваги до її гербіцидного захисту. Адже втрати врожайності через забур’яненість можуть бути дійсно значними — до 60%.

Первинний захист соняшнику та сої — надзвичайно важливий захід у технології їх вирощування. Однак, коли закінчується дія фунгіцидного протруйника, культури потребують подальшого захисту.

Зниження температурного режиму та дощова погода кінця квітня дещо стримували розповсюдження шкідників у посівах польових культур та багаторічних насаджень. Та з підвищенням позначок на стовпчиках термометрів умови для їх розмноження та поширення стали значно сприятливішими.

Сприятливий температурний режим та достатнє вологозабезпечення поточного періоду створюють сприятливі умови для патогенів. За недостатнього чи несвоєчасного контролю вони інфікують зернові колосові культури, створюючи ризик суттєвих втрат майбутньої врожайності.

Затяжний дощовий період поповнив ґрунти вологою, необхідною для росту та розвитку зернових. Та одночасно вологість у комплексі з помірними температурами створили сприятливі умови для поширення комплексу хвороб. У зоні ризику опинилися як озимі, так і ярі зернові.

За останні два роки фермерське господарство «Риск» на Київщині перейшло на культури з меншим обсягом у логістиці: скоротили посіви кукурудзи, замінивши її соєю, також більше почали сіяти озимої пшениці. Соняшник лишили без змін, адже мають поблизу переробника, якому постачають зібраний врожай.

У Згурівському районі на Київщині, коли держава у 90-х почала виділяти земельні ділянки для ведення сільського господарства, місцеві жителі скористалися можливістю та започаткували фермерський рух. Один із таких — Микола Зубков, який господарює вже понад 30 років.

Соняшник та кукурудзу висівають із широким міжряддям, а отже тривалий період вони є дуже чутливими до забур’яненості. Тому застосування ґрунтових гербіцидів є надзвичайно важливою складовою технології їх вирощування.