УкрАгроКонсалт

Частка альтернативних шляхів експорту (автотранспортом, залізницею та малими портами Дунайського регіону) продовжує поступово знижуватись і тепер складає близько 20% проти 27-28% на початку року.

Логістика «з’їдає» значну частину прибутків аграріїв. Її рівень у ціні реалізації збіжжя зріс до 40% з довоєнних 15%. Від часу роботи зернового коридору ситуація дещо покращилася, але питання лишається критичним.

Ціни на сушіння зерна в 2022 році зросли на 50% у порівнянні з 2021-м. У 21/22 МР елеватори поступово підвищували ціни з 90 до 180 грн за тонно-відсоток, але цього року вартість восени одразу збільшилась до 200-250 грн.

У нинішній ситуації українським аграріям набагато вигідніше торгувати більш дорогим товаром або продукцією з доданою вартістю, тому виробництво бобових в Україні ще може отримати новий розвиток.

Єдиною бобовою, обсяги експорту якої зросли порівняно з минулим роком, стала квасоля, що зумовлено близькістю основного покупця (ЄС із часткою 68% в українському експорті), куди українська квасоля і до повномасштабного вторгнення на 40% постачалася автомобільним транспортом через західний кордон.

Середньодобова здача вагонів із зерном до країн ЄС збільшилась на 111 одиниць — з 530 вагонів на добу у жовтні до 641 вагонів у листопаді (збільшення на 21%).

Через важкі умови роботи, брак обігових коштів та складність експорту аграрії трансформували стратегію «підвищення врожайності» на «зменшення витрат». Повернення до головного фактору — підвищення врожайності — можна очікувати лише після того, як економіка оговтається від війни.

Зазвичай фермери вже з осені планують площі посівів та весняно-польові роботи, але цього року рішення доведеться приймати безпосередньо напередодні посівної, що пов’язано з великим рівнем невпевненості аграріїв.

Весь світ з 29 жовтня чекає на розвиток подій навколо «зернової угоди». Мотивами росії для призупинення участі у зерновому коридорі називають воєнні та бізнесові.

Понад 300 представників міжнародного агробізнесу з 28 країн світу зустрілися на міжнародній події Agro&Food Security Forum у Варшаві. Подія стала новою платформою для глобального діалогу та пошуку ефективних рішень для забезпечення глобальної продовольчої безпеки, розвитку нових ланцюгів постачання та співпраці в агробізнесі.

Велика частина української економіки пов’язана з сільським господарством, і не слід недооцінювати його значення для політичної стабільності.

У формуванні ринків збуту намітилася тенденція, зокрема, у контексті збуту кукурудзи. Тут основними гравцем попередньо були китайські імпортери, тепер це залишається на рівні 30%, більшою стала частка європейських країн.

На даний момент логістична галузь є найбільш цікавою для інвесторів. Це не будуть багатомільярдні інвестиції, але в цій сфері ми можемо розраховувати на значний ріст.

Український уряд впровадив програми фінансування, спрямовані на підтримку сільськогосподарського сектору. Але українським фермерам потрібно в 5 разів більше коштів, ніж сумарна вартість цих допоміжних програм.

За березень-серпень через сухопутні переходи було експортовано близько 5 млн т зернових. У динаміці формування вантажів польські прикордонні переходи приймають 35% всіх зернових вантажів. Також велика частка йде через Румунію.

Сьогодні 30% ціни зерна складає вартість логістики. Тому вкрай важливо напрацювати оптимальні рішення з її зменшення. Від цього залежить майбутня посівна кампанія в Україні.

На Agro&Food Security Forum. Grains, Oilseeds, Pulses, який відбудеться 14-15 вересня 2022 р. у Варшаві, компанії з 15 країн обговорять найгостріші виклики агросектору та світової продовольчої безпеки.

Нова подія аграрного фронту сьогодення — Agro&Food Security Forum. Grains, Oilseeds, Pulses — відбудеться 14-15 вересня 2022 р. у Варшаві.

У червні автотранспортом було експортовано на 55% більше агропродукції, ніж у травні. Цей вид транспорту ще має потенціал для зростання обсягів.

У сезоні-2022/23 відбудеться значне скорочення виробництва сочевиці та нуту, адже основні площі вирощування цих культур знаходяться на півдні України.