2024/25 МР пройшов в умовах значного скорочення як загального збору ріпаку у світі (-4,4 млн т), так і в ЄС (-3 млн т) та Україні (-1 млн т).
Про це повідомила аналітик олійного ринку «УкрАгроКонсалт» Світлана Купрєєва.
Найбільш значущими факторами впливу на перебіг ріпакового сезону були: погодні ризики, зниження врожаю, тарифні війни, ціна нафти, політика у сфері біопаливних мандатів.
«До недавнього часу ріпак в Україні традиційно залишався експортно орієнтованою культурою. У 2024/25 МР було експортовано 3,1 млн т ріпаку, що на 16% нижче, ніж у 2023/24. Показники експорту олії та шроту майже однакові — трохи більше 210 тис. т», — констатує експертка.
Вона зазначає, що ЄС залишається для України не тільки ключовим ринком збуту, а ще й посилює свою позицію у 2024/25 МР, компенсуючи зниження власного врожаю імпортом.
Прогноз урожаю ріпаку по Україні у 2025/26 МР за оцінкою «УкрАгроКонсалт» знижено до рівня 2,7-2,8 млн т.
«З огляду на поточну ситуацію, у 2025/26 МР ми не очікуємо рекордної переробки. Ринок згодом адаптується до будь-яких змін, але ми ще й пам’ятаємо наслідки введення соєвих правок, які призвели до скорочення площ сої. Такий сценарій також варто мати на увазі», — резюмувала Світлана Купрєєва.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Одними з найдорожчих рослинних олій у виробництві є амарантова та олія з кедрового горіха.

Ключовими питаннями для переробників олійних є ефективна логістика та пошук сегментів із вищою маржинальністю. Практичними кейсами та своїми оцінками перспектив функціонування логістики олійного ринку та виробництва преміальної органічної продукції в межах конференції Fat & Oil Industry 2026 поділяться представники компанії UKROLIYA.

Крафтовий виробник із Києва «Живодар», який спеціалізується на виробництві олій, розширив асортимент і запустив перші партії тушкованого м’яса та каш із м’ясом.

У Казахстані наявні потужності з переробки олійних складають 5,4 млн т, водночас продовжують вводитися в роботу нові заводи та розширюються наявні виробництва. До 2029 року потужності з переробки олійних складуть приблизно 9 млн т.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Казахстан у 2026/27 маркетинговому році може стати найбільшим виробником олійного льону у світі. Водночас підвищення мит ЄС на російський льон змінює структуру європейського імпорту на користь Казахстану та інших постачальників.

Україна на початку сезону скоротила експорт ріпаку до Євросоюзу, але суттєво збільшила постачання ріпакової олії.

Український ринок сої у 2025/26 МР змістився від експорту сировини до внутрішньої переробки. Скорочення врожаю та 10% експортне мито майже вдвічі зменшили експорт сої, тоді як переробка досягла рекордного рівня.

Українські аграрії готуються до збирання соняшнику: цього року під культурою понад 5,2 млн га.

Україна у 2025/26 МР збільшила експорт гороху, проте поточного сезону реалізаціїя потенціалу залежатиме від логістики.