Європейський Союз задля підтримки України два роки поспіль скасовує мита і квоти на український експорт, зокрема на мед. Учасники ринку згадують про турбулентність 2022 року, але поступово ринок вирівнявся.
Скасування мит, на переконання співзасновника бренду «Медові Брати» Дмитра Кушніра, створило позитивний ефект на передбачуваність ринку.
Квота у 5000 т, яка існувала, щоразу створювала напругу в професійному середовищі, стимулювала коливання цін, сприяла демпінговим явищам — інструменту, яким активно користуються деякі оператори ринку. Хоча і сьогодні ці всі речі існують, але загальна картина стала більш прогнозованою.
Водночас директор ТОВ «Органік Експорт» Едуард Кричфалушій додає, що у другій половині 2022 року був надлишковий попит на продукт. Адже експорт відновився після повної зупинки в лютому 2022 року, а іноземні покупці тоді контрактували все, що ми могли і гарантували вивезти, оскільки була невпевненість щодо того, як довго ми зможемо постачати.
Уже 2023 року Україна експортувала 54,5 тис. т меду, що на 13% більше, ніж 2022-го, але на 5% нижче показника 2021 року. Такі дані AgroPortal.ua надала незалежний експерт Анна Бурка. За її словами, останній рекорд з експорту було зафіксовано 2020 року, коли на зовнішні ринки було поставлено майже 81 тис. т меду.
У грошовому вираженні експорт меду з України 2023 року скоротився проти 2022 та 2021 років на 13% та 17% відповідно, склавши $120 млн.

Дані надані незалежним експертом Анною Буркою
При цьому середня ціна 2023 року впала до 2,19 $/кг проти 2,85 $/кг 2022 року.

Дані надані незалежним експертом Анною Буркою
Водночас Едуард Кричфалушій додає, що протягом 2023 року відбувався тиск на ціну з боку іноземного покупця.
Мотивували падінням доходів та зниженням попиту чи купівельної спроможності. Це призвело протягом року до зниження експортних цін у абсолютних цифрах на 0,60 євро/кг по індустрії в цілому.
Низька ціна сприяє однобокості українського медового експорту, зазначає Дмитро Кушнір. За його словами, позиціонування «заливаємо медом Європу багато, дешево… і крапка, а решта не цікавить» призвело до того, що сьогодні український мед асоціюється винятково з дешевим «базовим» медом, основний конкурент якого — Китай.
У професійному середовищі, та і серед споживачів, які глибше цікавляться тематикою, всі знають, що таке китайський мед… І ця картина не на нашу користь. Це недалекоглядний підхід, і подібна політика постачання меду винятково як сировини у стилі «багато і дешево» вже зараз вилазить нам боком.
Водночас він додає, що європейський споживач часто навіть не асоціює Україну з медом і не розуміє, як якісний мед може коштувати менше 2 євро/кг.
Саме ринок Євросоюзу був і залишається ключовим для збуту українського меду, констатує незалежний експерт Анна Бурка. За її словами, частка країн ЄС у загальному експорті 2021 року становила 88%, 2022-го — 89%, а 2023 року — 93%.
Ключові країни-імпортери залишаються незмінними — Німеччина та Польща, які сумарно імпортували 45% меду, що постачався до ЄС. Якщо ж говорити про абсолютні показники, то в період з 2021 по 2023 рік суттєво збільшились постачання українського меду до Німеччини (на 34%), Франції (в 1,8 раза), Італії (майже вдвічі), Іспанії ( більше ніж у 2, 3 раза). Крім того, Греція збільшила імпорт меду з України з 62 кг до майже 2,8 тис. т. Водночас Польща, навпаки, скоротила імпорт вдвічі, Чехія — на 30%, Бельгія — на 47%.

Дані надані незалежним експертом Анною Буркою
Директор ТОВ «Органік Експорт» Едуард Кричфалушій констатує, що відсутність доступу до моря не дає підстав говорити про системну роботу на інших ринках, окрім ЄС. За його словами, є постачання до Середньої Азії та Японії, але це здебільшого угоди кон’юнктурні, не системні. Водночас експерт припускає, що мед першим змінить стратегію експорту — від меду-сировини до продукту з доданою вартістю.
Звичайно, це буде непросте завдання щодо розвитку технологій переробки, наявності необхідного обладнання та сертифікаційних аспектів. Проте в українського меду вже з’явилась можливість бути представленим на полицях роздрібних мереж Європи та навіть США. І декілька компаній мають успіх у побудові дистрибуції на міжнародних ринках.
Дмитро Кушнір також наголошує, що назріла серйозна, спокійна, професійна розмова між усіма дійовими особами галузі про загальну ринкову політику, експортні стратегії, міжнародний маркетинг.
Ми — експортно залежна галузь, нам потрібно працювати з нашими міжнародними партнерами. Висловлю побажання, щоб нинішній рік став початком цих процесів, адже вітчизняна галузь досі вариться сама в собі та є не суб’єктом, а об’єктом світових ринкових процесів. Це у той час, коли у нас є все, щоб стати світовим гравцем, законодавцем трендів у повному розумінні слова.
Що ж до сезону-2024, то Дмитро Кушнір додає, що він буде складним, адже медова галузь переживає одну з найсерйозніших криз у своїй новітній історії. За його словами, гравці ринку в Україні та Європі будуть активно думати про додаткові інструменти стимулювання попиту поза ціновими факторами, адже ціна сьогодні вже досягла цілковитого мінімуму. Додаються до цього і серйозні виклики з експортною логістикою.
Едуард Кричфалушій передбачає ймовірність зниження обсягу первинного виробництва, адже подальший тиск на зниження ціни, особливо за умови девальвації національної валюти, несе ризик недостатньої рентабельності галузі. За його словами, особливим фактором, який може вплинути на український мед, є запровадження нового законодавства ЄС щодо маркування країни походження.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

У ЄС значно зростають ритейл-продажі органічної продукції. Найбільше зростання з 2024 року демонструють Норвегія, Люксембург і Угорщина — 21,3%, 20,2% та 13,9% відповідно. В Україні приріст ритейл-продажів органічної продукції сягає 7,4%.

Європейська комісія (DG AGRI) оприлюднила обсяги виданих ліцензій на постачання окремих (квотованих) видів молокопродуктів на листопад 2026 року в межах наявних квот (TRQs), переглянутих у жовтні 2025 року.

Видання Ukrainian Business Award 2026 назвало кращих виробників меду в Україні.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на жовтень 2026 року.

На півночі австралійського штату Квінсленд із пасік трьох бджолярів викрали щонайменше 44 бджолині сім’ї — понад 800 тис. бджіл. Пасічники також ризикують втратити контракти на запилення, вартість яких може сягати тисяч доларів.

Цьогорічні погодні умови не надто сприяли бджільництву, але пасічники не нарікають, урожаєм задоволені. Порівняно з минулим роком липовий медозбір вийшов кращий, але водночас собівартість продукції суттєво не змінилася.

Основною проблемою українського бджільництва є низька рентабельність. Виходом може стати кооперація, що дозволяє зекономити до 41% на витратах. Проте до об'єднання готові не всі пасічники.

«Медові Брати» вивели свою продукцію на ринок Нідерландів.