Перші три вулики на пасіці Владислава Рябокляча з’явилися навесні 2018 року, а зараз — уже 20 бджолосімей. Але за кількістю вуликів та сімей пасічник не гониться, а головним у своїй справі вважає силу бджолосім’ї та її якість.
«Пасічникую відносно недавно. Новачок серед новачків в бджільництві. Починав із трьох вуликів і трьох невеличких відводків. Після першої успішної зимівлі та закінчення навчання в Боярській школі бджільництва розширив пасіку до 10 сімей, закупивши нові вулики та інвентар. Максимально мав 40 повноцінних сімей. Сьогодні пасіка налічує 20 сімей, які після літнього медозбору будуть готуватися в зиму», — розповідає AgroPortal.ua власник пасіки Las Rogas на Київщині Владислав Рябокляч.
На пасіці він працює сам — від збивання рамок до відкачування меду. Потроху мінімально спростив процеси (закупив обладнання для натягування дроту, навощування вощини, витоплення воску та відкачування меду), тому не так все і важко.
Звичайно, з розширенням потрібно задумуватися над більшою автоматизацією та спрощенням господарських операцій.
«За 6 років перепробував різні породи бджіл — від місцевої дворової до карніки. Нині зупинився на двох варіантах — власна селекція та українська степова. Для мого регіону (південь Київської області) така комбінація показує прекрасні результати на доволі бідній медоносній базі. Також вірю в місцеву бджолу і займаюся мінімальною селекцією. Результати показують, що місцева селекція нічим не гірша за купованих маток. Тут головне — системний підхід. Розумію, що це довга робота, і до провідних маткарів ще далеко. Проте для власних потреб вистачає», — продовжує Владислав Рябокляч.
Наразі пасіка стаціонарна, але бджоляр задумується над кочівлею. На це потрібен час та додаткові кошти для зручного перевезення бджолиних сімей. Якщо кочувати — то з комфортом.
З першого дня Владислав Рябокляч прийняв рішення, що його бджоли мають розвиватися і зимувати винятково на меду. Він витратив два роки, щоб забезпечити можливість як відкачування меду, так і забезпечення бджіл кормами.
Усі вулики мають магазинні надставки, тож усе, що в магазині, — моє, що в гнізді — для бджіл. Оскільки пасіка стаціонарна, а медоносна база доволі бідна, викачування меду становить до 30 кг з вулика за сезон. До інтернет-рекордів мені ще далеко. Весь мед йде як на прямий продаж, так і для створення додаткової продукції. Наприклад, горішки в меду.
Серед продукції є стандартний набір: центробіжний мед, сотовий мед, забрус, прополіс, віск, горішки. Як не дивно, зізнається бджоляр, найбільшою популярністю користується сотовий мед. Під цей вид меду він використовує альпійські вулики та невеличкі баночки, в яких бджоли відтягують сот, тож такий формат ідеально підходить як на подарунок, так і для себе. Невеликий обсяг, який можна швидко спожити та легко продати.
З магазинами Владислав Рябокляч наразі не співпрацює. Натомість має власну мережу збуту через соцмережі, а також офлайн-клієнтів. Замовлення можна зробити в Instagram чи Facebook. Також пасічник активно веде TikTok, де спілкується з колегами та знаходить нових клієнтів.
Окрім корисної та смачної продукції на пасіці бажаючим пропонують послуги — сон на вуликах в апібудинку та екскурсії.
«Повномасштабне вторгнення вплинуло на плани з розвитку та змінило напрями діяльності. Майже припинилися екскурсії та відпочинок в апібудинку. Більшість продукції йде не на реалізацію, а на допомогу військовим та різні потреби волонтерів. Сьогодні складно щось планувати. Проте для себе я поставив доволі амбітну мету, я б сказав, довготривалий проєкт — створення медового конвеєра від березня до кінця серпня. Паралельно — покращення медоносної бази, адже без неї немає сенсу розширяти пасіку», — підсумував Владислав Рябокляч.
Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Кількість бджолосімей у Європейському Союзі у 2023 році становила 9,4 млн, що на 1,3 млн, або 16% більше порівняно з показником 2020 року.

Відомо, що бджоли допомагають підвищувати продуктивність культур і загалом покращують умови навколишнього середовища. Обліки у ФГ «Широкоступ», де облаштований спеціальний мікрозаказник, показали, що чисельність корисних комах за чотири роки збільшилася в 17 разів. Рівень запилення соняшнику в місцях, де були осередки диких рослин і мікрозаказник, виріс на 7–9%.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.

Господарство «Інтер» цього року на своїх землях на Чернігівщині посіяло 200 га фацелії, для запилення якої через соцмережі запросили пасічників.

Ціни на цукор знижуються, тому деякі аграрії зменшують виробництво цукрових буряків або ж узагалі відмовляються від культури.

У селі Богданівка Суботцівської громади на Кіровоградщині зафіксували масову загибель бджіл. За словами пасічників, після обробки горохового поля інсектицидом постраждали близько 800 бджолосімей, а також загинула корова.

Оновлені правила маркування меду почали діяти з 14 червня 2026 року в Європейському Союзі.

Основною проблемою українського бджільництва є низька рентабельність. Виходом може стати кооперація, що дозволяє зекономити до 41% на витратах. Проте до об'єднання готові не всі пасічники.

Ринок меду в Україні є експортно орієнтованим. Основний споживач вітчизняного продукту — Європейський Союз. Навіть в умовах війни у 2024 році Україна наростила загальний експорт меду до 86 тис. т, з яких 71 тис. т надійшли до ЄС. Сумарне виробництво зросло і навіть перевищило рівень 2021 року: 95 тис. т проти 94 тис. т.