Пасіка «Медоноша» розташована в селі Ровжі на півночі Київщини. Оскільки вона знаходиться в лісі, перший взяток тут отримують весною та раннім літом, коли цвітуть лісові медоноси. У середньому в цей період мають 15-18 кг меду з бджолосім’ї. Технічні культури до кінця літа дають ще 25-30 кг на сім’ю.
Про це AgroPortal.ua розповів власник пасіки «Медоноша» Тарас Бойко.
«Бджільництвом займаюсь з 2014 року. Починав із трьох вуликів. Наразі утримую 40-50 продуктивних сімей української степової породи. Працюю здебільшого сам, але під час відкачування меду і на кочівлі допомагають діти. Пасіка переважно знаходиться на стаціонарі, але маємо бджоловіз, яким частину сімей возимо на сезонні медоноси», — говорить Тарас Бойко.
За його словами, останніми роками він вивозить пасіку на запрошення аграріїв, з якими склалися добрі стосунки, тому проблем із потравами бджіл не має. Партнери роблять так, щоб пасічники приїздили вже після обробки полів.
«Наразі сезон для нас ще не закінчився, половина пасіки досі стоїть на соняшнику. Але результатами раннього взятку я задоволений, наш «фірмовий» лісовий мед отримали в очікуваній кількості», — продовжує пасічник.
У Києві родина Бойків має власний магазин бджолопродуктів «Медоноша» та інтернет-магазин, тому всю продукцію продають лише вроздріб, постійним покупцям надають знижки. Звичайно, війна впливає на купівельну спроможність людей, тому, незважаючи на зростання цін на паливо, пасічний реманент та інші супутні товари, останні три сезони ціну на мед підприємці не змінюють.
Кожного року на пасіку приїздять відвідувачі, для яких Тарас проводить екскурсії, розповідає про те, як облаштована бджолина сім’я, як потрібно доглядати за комахами, скільки користі вони приносять.
За словами бджоляра, у їхніх планах на цей і наступний рік облаштувати колодну пасіку на 10-15 колод, щоб відвідувачі могли познайомитись зі стародавніми способами утримання бджіл.
«Дуже допомогла в цьому наша Пірнівська сільська рада, надавши в оренду сусідню земельну ділянку. На ній же плануємо поставити кілька апібудинків для реабілітації військових та оздоровлення всіх, хто має потребу. Грантові програми для пасічників обходять стороною Київську область, тому поки що в жодній з них участі ми не брали», — зазначає Тарас Бойко.
Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Уже 25 років на Івано-Франківщині продовжує свою діяльність сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Чиста флора». Заснувала його родина Стовп’юків, об’єднавши навколо себе однодумців, які люблять природу та все, що в ній росте.

На півночі австралійського штату Квінсленд із пасік трьох бджолярів викрали щонайменше 44 бджолині сім’ї — понад 800 тис. бджіл. Пасічники також ризикують втратити контракти на запилення, вартість яких може сягати тисяч доларів.

Сімейна пасіка «Медуниця» із Дніпропетровської області придбала вантажний бус, який використовуватиме для доставки продукції та участі у ярмарках у різних регіонах України.

Цьогорічні погодні умови не надто сприяли бджільництву, але пасічники не нарікають, урожаєм задоволені. Порівняно з минулим роком липовий медозбір вийшов кращий, але водночас собівартість продукції суттєво не змінилася.

Географія виробництва меду в Україні змінюється через погоду та воєнні дії.

Україна за 8 місяців 2026 року відправила на експорт 29,81 тис. т меду на $69 млн.

Україна впевнено утримує статус одного з провідних світових експортерів меду попри складнощі повномасштабної війни, логістичні виклики та повернення тарифних квот з боку Європейського Союзу.

Основною проблемою українського бджільництва є низька рентабельність. Виходом може стати кооперація, що дозволяє зекономити до 41% на витратах. Проте до об'єднання готові не всі пасічники.