Пасіка «Медоноша» розташована в селі Ровжі на півночі Київщини. Оскільки вона знаходиться в лісі, перший взяток тут отримують весною та раннім літом, коли цвітуть лісові медоноси. У середньому в цей період мають 15-18 кг меду з бджолосім’ї. Технічні культури до кінця літа дають ще 25-30 кг на сім’ю.
Про це AgroPortal.ua розповів власник пасіки «Медоноша» Тарас Бойко.
«Бджільництвом займаюсь з 2014 року. Починав із трьох вуликів. Наразі утримую 40-50 продуктивних сімей української степової породи. Працюю здебільшого сам, але під час відкачування меду і на кочівлі допомагають діти. Пасіка переважно знаходиться на стаціонарі, але маємо бджоловіз, яким частину сімей возимо на сезонні медоноси», — говорить Тарас Бойко.
За його словами, останніми роками він вивозить пасіку на запрошення аграріїв, з якими склалися добрі стосунки, тому проблем із потравами бджіл не має. Партнери роблять так, щоб пасічники приїздили вже після обробки полів.
«Наразі сезон для нас ще не закінчився, половина пасіки досі стоїть на соняшнику. Але результатами раннього взятку я задоволений, наш «фірмовий» лісовий мед отримали в очікуваній кількості», — продовжує пасічник.
У Києві родина Бойків має власний магазин бджолопродуктів «Медоноша» та інтернет-магазин, тому всю продукцію продають лише вроздріб, постійним покупцям надають знижки. Звичайно, війна впливає на купівельну спроможність людей, тому, незважаючи на зростання цін на паливо, пасічний реманент та інші супутні товари, останні три сезони ціну на мед підприємці не змінюють.
Кожного року на пасіку приїздять відвідувачі, для яких Тарас проводить екскурсії, розповідає про те, як облаштована бджолина сім’я, як потрібно доглядати за комахами, скільки користі вони приносять.
За словами бджоляра, у їхніх планах на цей і наступний рік облаштувати колодну пасіку на 10-15 колод, щоб відвідувачі могли познайомитись зі стародавніми способами утримання бджіл.
«Дуже допомогла в цьому наша Пірнівська сільська рада, надавши в оренду сусідню земельну ділянку. На ній же плануємо поставити кілька апібудинків для реабілітації військових та оздоровлення всіх, хто має потребу. Грантові програми для пасічників обходять стороною Київську область, тому поки що в жодній з них участі ми не брали», — зазначає Тарас Бойко.
Тетяна Ярмоленко, AgroPortal.ua

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Цьогорічний медозбір в Україні загалом виявився непоганим, однак очікування високого врожаю вже спричинили зниження закупівельних цін на мед.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

Будівлі равликової ферми Jiffy Farm у Київській області постраждали від пожежі, яка виникала в результаті падіння російського безпілотника.

Ягідні господарства України стикаються з дефіцитом робочої сили, зокрема кваліфікованих спеціалістів. Водночас органічне виробництво потребує значної кількості ручної праці.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Україна впевнено утримує статус одного з провідних світових експортерів меду попри складнощі повномасштабної війни, логістичні виклики та повернення тарифних квот з боку Європейського Союзу.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.

Оновлені правила маркування меду почали діяти з 14 червня 2026 року в Європейському Союзі.

Основною проблемою українського бджільництва є низька рентабельність. Виходом може стати кооперація, що дозволяє зекономити до 41% на витратах. Проте до об'єднання готові не всі пасічники.