logo

Логістика зернових: чи стануть «зелені коридори» її рятівним колом?

08 серпня 2023, 06:03 7792

Зрив росією Чорноморської зернової ініціативи актуалізував питання експорту альтернативними логістичними маршрутами. У Європейській Бізнес Асоціації підрахували, що бізнес може переорієнтувати близько 1-1,5 млн т зерна щомісяця на так звані «Шляхи солідарності».

«Однак для цього має бути збільшена їхня пропускна здатність. Йдеться про вивезення зерна через порти країн Балтії, Німеччини, Нідерландів, Хорватії, Італії, Словенії. У зв’язку з цим Європейська Бізнес Асоціація звернулась з офіційним листом до виконавчого віцепрезидента, комісара з питань торгівлі Еврокомісії Валдіса Домбровскіса з проханням якнайшвидше розглянути можливість запровадження «зелених коридорів» — констатує менеджерка Комітету з логістики ЄБА Дар’я Січкар.

Єврокомісія ще не знайшла вирішення проблеми українського зерна

За її словами, наразі вказані маршрути використовуються дуже неактивно через складну та дорожчу логістику порівняно з іншими, ближчими маршрутами. Різниця у вартості складає приблизно 30-40 євро/т. Тому бізнес пропонує запровадження «зелених коридорів» для української агропродукції, які передбачатимуть два аспекти.

Дар’я Січкар, менеджерка Комітету з логістики ЄБА

По-перше, перенесення проведення санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролів з прикордонних пунктів пропуску з Україною на територію країни призначення вантажу, що забезпечить значне збільшення обсягів експорту. По-друге, запровадження субсидій з боку Європейської комісії для компенсації додаткових логістичних витрат на перевезення.

Раніше з подібним запитом до Європейської комісії зверталася і Українська зернова асоціація, аргументуючи, що «зелені коридори» призведуть до суттєвого зменшення вартості перевезення зерна та нададуть можливість аграріям беззбитково вивезти надлишки зерна до країн, що потребують українського зерна, та стабілізувати глобальну продовольчу безпеку.

Для українського зерна просять «зелені коридори» по Європі

Розвивати логістику в західному напрямку хоч і непросто, та це дає свої переваги. У Баришівській зерновій компанії Grain Alliance ще до війни обрали для себе цей напрямок, заклавши власний невеликий вагонний парк. У 2022 році відшукали елеватор у Словаччині, на який із території України заходить широка залізнична колія, а виходить вузька, європейська.

Таїр Мусаєв, віцепрезидент, комерційний директор Баришівської зернової компанії Grain Alliance

Було швидко ухвалене рішення про придбання цих потужностей, вклали гроші у ремонт і відновлення роботи — і вже у червні-липні 2022 року приймали власне зерно. Паралельно нарощували вагонний парк. Таким чином, багато в чому перестали бути залежними від зернового коридору ще до того, коли він з’явився улітку 2022 року. До блокування імпорту країнами ЄС, сусідніми з Україною, нам вдалося налагодити ланцюжки відправлення власного зерна до країн Західної Європи.

Вищезгадана заборона країн ЄС не сприяє роботі компанії, але, додає Таїр Мусаєв, вони пристосувались до цих умов. Щоправда, адаптація потягла за собою додаткові витрати у питаннях документообігу, фінансування гарантій транзиту територією Європейського Союзу, збільшилося і навантаження на фахівців, які опікуються усіма цими питаннями.

Рішення про заборону імпорту зерна збільшує бюрократію та витрати

Водночас незалежна експертка аграрного ринку Ольга Трофімцева висловлює сподівання, що обмеження на експорт до 5 країн ЄС, які діють до 15 вересня, будуть все ж таки зняті. За її словами, консультації й у межах ЄС, і між Україною та окремими країнами проводяться постійно

Ольга Трофімцева, незалежна експертка аграрного ринку

Введення обмежень протирічить духу і букві вільної торгівлі і має під собою багато надуманих підстав. Окрім цього, такі односторонні дії насправді шкодять і самим цим країнам, і певним їхнім галузям, і єдності ЄС. Нам потрібно продовжувати докладати зусилля на всіх рівнях, щоб країни ЄС зрозуміли: такі обмеження не є виходом, вони спотворюють двосторонні відносини, шкодять економіці України і країн ЄС, а зосередитись варто на ефективних рішеннях розбудови логістики, інфраструктури і переробних потужностей із фокусом на вступ України до ЄС.

Як же діяти аграріям уже зараз, чи варто переорієнтовуватися на товари з доданою вартістю? Ольга Трофімцева зазначає, що все залежить від виду продукції, обсягів, географічного розташування фермерського господарства. І прямо зараз, додає вона, ще краще потрібно рахувати: що сіяти, скільки, коли і кому продавати.

Проте зі стратегічного погляду експертка давно радить відходити від виключної умовної монокукурудзи як на рівні країни, так і на рівні окремого фермера, тому що зайва концентрація і відсутність диверсифікації створюють додаткові ризики.

«Об’єднуватись із метою переробки чи формування додаткових обсягів продукції — це хороша ідея. Я вірю в майбутнє кластерних і кооперативних ідей в українському АПК. Для мікро- і маленьких виробників це робоча ідея», — резюмує Ольга Трофімцева.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

План з відновлення: чи повірили інвестори у воєнний аграрний сектор

Всі головні новини агроринку на

📲 Телеграм-каналі

Мультимедіа

Читати по темi