Офіційної статистики щодо виробництва крафтової продукції в Україні немає, тому спробувати «порахувати» цей ринок можна лише через реєстри плюс опитування виробників.
Таку думку в коментарі AgroPortal.ua висловила керівниця проєкту «Німецько-український агрополітичний діалог» Ольга Трофімцева.
«Тенденція до збільшення крафтового виробництва є, але вона більше схожа на переформатування ринку: крафт росте там, де є доступ до сировини, ринку збуту, логістики, і падає там, де критичні ризики безпеки та інфраструктури, які унеможливлюють роботу виробників», — констатує вона.
З однозначно позитивного Ольга Трофімцева відмічає, що ринок крафту стає більш різноманітним: крафтові сири та молочні продукти, м’ясні делікатеси, переробка фруктів та овочів, напої (зокрема, крафтове пиво), сублімати й сушені продукти, соуси та джеми тощо. Окрім цього, ринок також стає більш професійним.
Серед факторів, які стимулюють розвиток крафтового виробництва в Україні, я б виділила зміну споживчої поведінки та попиту, зростання довіри до локального виробництва і бажання споживати більше «свого, місцевого». Одночасно розвиток каналів збуту — соцмережі, маркетплейси, локальні ярмарки, «коробки» й подарункові набори, співпраця з HoReCa — це все дало можливість малим крафтовим виробникам швидше вийти на свого споживача. Велику роль також відіграють донорські та навчально-грантові ініціативи саме під крафт і деякі програми підтримки.
Говорячи про те, які стримувальні фактори ще залишаються, Ольга Трофімцева називає регуляторні рамки та харчову безпеку (HACCP, дозволи, перевірки).
«Звичайно, війна впливає на безпеку, енергетику, логістику, кадри. Дефіцит кадрів із технологічними компетенціями та недостатня кооперація. Дефіцит довгих і дешевих грошей саме для малих виробників плюс страхування ризиків», — зазначає вона.
При цьому вказує на підходи з інших країн, які можна запозичити в цей сектор.
У Німеччині, наприклад, працює добровільне маркування Regionalfenster (Регіональне вікно), яке чітко показує: звідки сировина, де переробка, яка частка регіональних інгредієнтів. В Україні можна було б зробити простий стандарт плюс незалежний контроль (можна через асоціацію чи акредитовані органи), прив’язати до туризму та закупівель HoReCa. Також, на мою думку, варто підсилювати GI-портфель (і на внутрішньому ринку, і з прицілом на ЄС), навчати виробників специфікації продукту, робити регіональні консорціуми під схеми якості.
З погляду податкового навантаження, за її словами, можна подумати про «мікропереробку» (сири, м’ясо, соуси тощо) через податкові або регуляторні «сходинки», які диференціюються за обсягом і ризиком.
У 2022 році, за даними компанії Pro-Consulting, кількість крафтових виробників в Україні становила близько 2 тисяч. Наразі офіційна статистика щодо таких виробників відсутня, тому дослідження ринку крафтового виробництва в межах освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine буде проведено шляхом збору актуальної інформації про офіційно зареєстровані підприємства в громадах, а також через опитування гравців ринку — виробників крафтових сирів, молочної та м’ясної продукції, виробів із фруктів і овочів, напоїв тощо.
Організатором освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine є онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Уряду Королівства Нідерландів. Деталі тут