Ключовим ринком збуту української агропродукції в Африці є Єгипет, інші важливі — Лівія, Алжир, Туніс.
Про це заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль у коментарі Delo.ua.
Він зазначив, що Єгипет традиційно купує найбільше на континенті української пшениці, входить до топ-5 імпортерів кукурудзи, іноді купує ячмінь. До війни він ввозив щорічно понад 3 млн т пшениці та кукурудзи, але з початком війни втратив лідерство.
Павло Коваль пояснює, що Україну в Єгипті частково замістила російська продукція, частково — європейських країн, зокрема Румунії та Франції. До повномасштабного вторгнення Україна була найбільшим постачальником зерна в цю країну, але 2023 року ця частка скоротилась до 12%, а російська ж частка збільшилась майже до 70%. У 2024 році ситуація для України покращується, однак досі не досягла довоєнного рівня.
Водночас експертка з аграрних питань Ольга Трофімцева зауважила, що за останній рік на африканському напрямку значно активізувались українські дипломати та МЗС, проте про нові проривні контракти поки що говорити зарано. Дійсно, Україна постійно проводить спільні заходи з країнами Африки, встановлюються нові контакти B2B, адже без цього діалогу український бізнес випаде з ринків, на яких демпінгує росія.
На її думку, українські торгові відносини з Африкою — це робота в довгу як з погляду експорту, так і з боку зменшення залежності африканських країн від імпортного продовольства.
«Україна може не лише експортувати агропродукцію до Африки, а і стати партнером у розвитку технологій на континенті, щоб вони самостійно вирощували і переробляли зерно у спільних проєктах з нашим бізнесом», — вважає Трофімцева.

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Індія відновила вільний експорт пшениці та продуктів її переробки.

Уряд Молдови схвалив запровадження ліцензування імпорту зернових та олійних культур строком на два місяці — з вересня до 31 жовтня 2026 року без права його продовження.

Блокада чорноморських портів України ставить під загрозу весняний посівний сезон.

Обмеження морського експорту може завдати українському агросектору багатомільярдних збитків. Протягом 6-12 місяців виробники ризикують недоотримати $2-4 млрд, а до 60% зернових господарств — працювати у збиток.

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.

Багато експертів і практиків зазначають, що після перемоги в Україні буде інвестиційний бум, і до цього вже готуються відповідні фонди. Але коли це буде в часових межах, важко прогнозувати, так само як і ризики, які залишатимуться. Але й за сьогоднішніх умов Україна зберігає інвестиційну привабливість.

Компанія «НІБУЛОН» у сезоні 2025/26 вперше здійснила постачання української кукурудзи до державної компанії Алжиру ONAB, фактично відновивши експорт до цієї країни після паузи з 2023 року.

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.