10 тис. га в одні руки: як ринок відреагував на другий етап земельної реформи

Проте відповіді поки немає. У ВАР же продовжують наголошувати, що реформа має бути, але потрібно зупинити великі розпродажі земель на час війни.

Натомість викликав обговорення серед самих же парламентарів. Зокрема, Ярослав Железняк написав, що планує виступити з протилежною ініціативою про збільшення лімітів до 100 тис. га з 2024 року. Проте заяви залишилися лише заявами.

Однак такий розвиток подій не виключає, що умови другого етапу відкриття ринку землі ще можуть зазнати змін.

У профільному міністерстві не бачать приводів для хвилювання, аргументуючи, що за період роботи ринку з 1 липня 2021 року було продано лише 1% земель, з яких 99,5% залишилися в аграрному виробництві.

То того ж у Київській школі економіки додають, що для ринку і для України в цілому це добре, це допоможе у відновленні та відбудові. Повноцінний ринок потрібен для того, щоб в агросекторі й в Україні стало більше грошей.

Експерт «KSE Агроцентр» та дослідник проєкту «Земля незламності» Роман Нейтер додає, що підняття ліміту до 10 тис. га не несе за собою формування так званої «ринкової влади».

«На практиці, щоб накопичити достатню кількість земель у межах кількох громад, щоб мати там ринкову владу — з нинішніми темпами ринку потрібні добрі років 10-15-20. І ці 10-15-20 років — це достатній горизонт, щоб змінити правила функціонування ринку і замість абстрактних «10 тисяч гектарів» ввести гнучкіше обмеження — заборонити одному субʼєкту набувати більш ніж певний відсоток земель у межах однієї громади», — пояснює експерт.

Не розділяє позитиву експерт ринку Ольга Трофімцева, яка наголошує, що виступає за ринок землі, але нормальний, прозорий, з розумним регулюванням. Проте, на її переконання, є велике «але» з погляду саме державницького підходу до таких питань, зокрема і щодо відсутності запобіжників перекосів на ринку.

Суть нового етапу земельної реформи зводиться до чергових кроків держави щодо зняття обмежень на набуття у власність земель сільськогосподарського призначення.

По-перше, законодавець дозволив набувати у власність такі землі юридичним особам, але не всім, а тим, в яких учасниками (акціонерами, членами) є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади. У цьому контексті варто нагадати, що іноземці безпосередньо або опосередковано через зареєстрованих за законодавством України юридичних осіб не зможуть придбавати землі сільськогосподарського призначення, допоки це питання не буде схвалене на референдумі.

Крім того, громадянам і бізнесу покращиться доступ до банківського кредитування під заставу земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Адже тепер банкам дозволено набувати право власності на такі ділянки в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави з подальшим зобов'язанням відчужити їх на земельних торгах протягом 2 років, а до 1 січня 2024 року банки могли брати в іпотеку такі ділянки без права звернення стягнення на них у свою власність.

По-друге, законодавець підвищив ліміт щодо максимальної площі земель сільськогосподарського призначення, якими може володіти одна особа, зі 100 до 10 тисяч гектарів. Водночас для громадян України під час розрахунку дотримання ліміту будуть враховуватися не тільки земельні ділянки, право власності на які безпосередньо зареєстровано за ними, а й ті ділянки, якими вони володіють опосередковано через наявність акцій або частки у статутному (складеному) капіталі чи пайовому фонді юридичної особи, за якою зареєстровано право власності на такі ділянки.

При цьому наведені можливості і далі будуть стосуватися лише земель приватної власності, оскільки продовжить свою дію мораторій на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної та державної власності.

Коментар підготували юристи юридичної компанії EVERLEGAL — радник Світлана Тетеря та молодший юрист Карина Підмурняк

Та попри всі «за» і «проти» ринок запрацював, а емоції набирають нових забарвлень.

Зокрема, один із бізнесменів запропонував давати державну землю тим, хто в ЗCУ, ідею підхопив інвестиційний банкір, але неоднозначно сприйняв ринок. «Помилкою влади» називають впровадження другого етапу земельної реформи і науковці та деякі політики, а от деякі аграрії вказують, що побоювання не більше ніж «фаталізм». (Зібрали для вас по гарячих слідах найбільш жваві дискусії. Дивіться нижче посилання і коментарі до дописів.)