хліб

Французький багет внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Хлібопекарня у господарстві ПСП «Україна» (входить до ГК «Ерідон») на Житомирщині за результатами поточного року планує вийти на 1-1,5 млн грн прибутку.

Якщо сьогодні прогноз майбутнього урожаю пшениці непоганий, то є побоювання, що наступного року може бути скорочення житніх сортів хліба.

У довоєнний час заводи мали запас борошна і всієї необхідної сировини до тижня. Зараз мінімізували залишки на складах і працюють «з коліс». Це вимушений крок, адже в підприємств не вистачає обігових коштів, щоб закупити сировину та помістити її на склади.

Близько 20% підприємств хлібопекарської галузі сьогодні зруйновані або не повернулися до виробництва з початку війни. Але в Україні є мережа потужних хлібозаводів, розрахованих на виробництво масових хлібів зі значним резервом потужностей. Вони дозволяли нагодувати 50 млн людей.

Хлібопекарям вистачило двох днів з початку війни, щоб перелаштуватися на воєнні рейки та продовжити забезпечувати країну хлібом. Вже в травні хлібозаводи повернулися до звичного асортименту, а окремі виробники навіть почали його розширювати. Але внаслідок постійних ракетних ударів росії по енергосистемі України зараз виробники продуктів харчування зіткнулися з відключеннями та обмеженням енергопостачання, що ускладнює виробничі процеси.

Міністерство аграрної політики і продовольства України створило списки підприємств критичної інфраструктури, куди увійшли усі хлібзаводи.

Кропивницький хлібозавод під час блекауту був 19 годин без енергоживлення. Це спричинило затримку в постачанні хліба у регіоні.

Бізнес-конференція «Український хліб, крупи, борошно та макарони на шляху до ЄС» (Grain Food Conference), яка проходила 27 жовтня у Львові, об’єднала більш як 130 національних та відомих далеко за межами України виробників борошняної, хлібопекарської, макаронної, круп’яної продукції, інгредієнтів та домішок, обладнання та технологій.

Після початку війни дуже багато підприємств в Україні або закрилися, або різко скоротили виробництво, перенесли його в західні області країни, а то й зовсім за кордон.

У 2015 році Артем Падалко переїхав із Горлівки до Святогірська. Тут він з нуля побудував і за рік відкрив свою пекарню. Хліб і випічку продавали мешканцям Донеччини та Харківщини. Через окупацію міста виробництво довелося зупинити.

Cлов’янський хлібозавод на Донеччині знову запрацював. Підприємство ПрАТ «ХЛІБ» після вимушеної 5-місячної перерви знову почало випікати хліб.

Від початку війни хлібопекарська галузь отримала нові виклики та низку факторів, які вплинули на цей бізнес. Спочатку пекарі переживали за вартість сировини, але закриті порти та обмежений експорт дозволили їм купувати пшеницю для переробки за прийнятною ціною. Наразі головною проблемою для виробників хлібобулочних виробів є відключення електроенергії, а також значне подорожчання логістики.

Якщо будуть постійні відключення електрики, й підприємство працюватиме на дизельному генераторі, ціну на хлібобулочні вироби доведеться підвищити. У такому випадку в асортименті залишаться лише три позиції: білий хліб, сірий і батон. Це першочергова продукція, яка потрібна населенню.

Повернення торговельними мережами хлібних виробів виробникам досягає 8%. Тобто кожна 12-та буханка хліба повертається нереалізованою, і оскільки термін реалізації минув, вона підлягає утилізації.

Всеукраїнська асоціація пекарів зібрала інформацію щодо потреби у забезпеченні генераторами своїх підприємств задля забезпечення безперебійної роботи.

Мешканці села Тупичів Чернігівської області, яке посіло 3-тє місце у Всеукраїнському конкурсі «Неймовірні села України 2022», випекли для ЗСУ партію хліба та смаколиків.

Перебої зі світлом, спричинені обстрілами росії, позначилися на роботі хлібопекарень. Проте ажіотажу на хліб, такого як у перші дні війни, не було.

27 жовтня у Львові відбудеться Міжнародна бізнес-конференція «Український хліб, крупи, борошно та макарони на шляху до Європи», яка об’єднає представників зернової, зернопереробної та суміжних галузей.

Українська мережа «Львівські круасани» вийшла на європейський ринок. Перший заклад за кордоном відкрили у прикордонному польському місті Згожелець. Другий — у Вроцлаві.