хліб

Модель роботи бучанської пекарні «Хатинка пекаря» дає можливість випікати хліб за будь-яких умов. Тісто замішується руками, воду привозять із джерела, а випікають усе в дровяній печі.

Українські виробники хліба потребують інструментів для ефективного регулювання недобросовісних торгових практик при взаємодії з мережами ритейлу.

Коли почалася війна, у майстерні крафтового хліба «Агроельф» змушені були знизити ціни на хліб на 30%, адже розуміли, що тепер людям фінансово важко. Але з того часу через здорожчання сировини довелося повернутися до довоєнних цін. Однак майстерня має особливий хліб — паляницю. Його почали випікати вже після 24 лютого і обіцяли не піднімати ціну до перемоги. Тож він досі коштує 35 грн.

Подружжя Руслана і Яни Величко відкрили сімейну пекарню у Чорткові на Тернопільщині. До війни вони займалися торгівлею в Маріуполі, але 24 лютого все змінилося. Сім'я змушена була покинути рідне місто.

У Снігурівці на Миколаївщині після вимушеної перерви в майже 11 місяців відновив роботу хлібзавод. Окупанти розікрали та пошкодили обладнання, лишили після себе уламки. Попри це, після деокупації громади власники повернулися та знову печуть хліб для місцевих жителів.

Декілька хлібзаводів України отримали генератори, передані Федеральним агентством з технічної допомоги (THW) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

Волонтерський проєкт «Хлібобулочні війська» було створено в перші тижні російського вторгнення у дніпровській квартирі на 11-му поверсі. Саме там Катерина Свіца почала випікати смаколики для українських захисників. Згодом довкола волонтерки сформувалася справжня команда, яка вже майже рік допомагає нашим воїнам.

Сотні пекарів Парижа 23 січня 2023 року вийшли на протест проти підвищення вартості електроенергії та сировини.

Міжнародна науково-дослідницька сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience виділила додатковий грант на виготовлення 30 тис. хлібин інклюзивній пекарні Good Bread, щоб допомогти із забезпеченням їжею українців на деокупованих та прифронтових територіях.

Єгипет має намір імпортувати 4 млн т пшениці в 2023 році для субсидованого державою виробництва хліба.

Середній чек у пекарнях за 2022 рік зріс на 45%. У середині грудня 2021 року він становив 46 грн, зараз — 66 грн.

Війна внесла свої корективи і у роботу виробників амарантового хліба ТМ «GRAND amaranth», що на Миколаївщині. Головною проблемою для них стала наявність борошна для випікання. Довго міркували, вагались, експериментували та прийняли рішення щодо розширення лінійки безглютенового цільнозернового борошна. Також готують нову лінійку хліба, щоб кожен зміг знайти «свій» за смаком та вимогами.

Концерн «Хлібпром» отримав міжнародний сертифікат IFS Food Standard.

В Україні розпочав роботу Фонд відновлення хлібної галузі. Він створений для матеріальної та технологічної підтримки українських підприємств хлібобулочної та кондитерської галузі, які постраждали внаслідок російської агресії.

Французький багет внесли до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Хлібопекарня у господарстві ПСП «Україна» (входить до ГК «Ерідон») на Житомирщині за результатами поточного року планує вийти на 1-1,5 млн грн прибутку.

Якщо сьогодні прогноз майбутнього урожаю пшениці непоганий, то є побоювання, що наступного року може бути скорочення житніх сортів хліба.

У довоєнний час заводи мали запас борошна і всієї необхідної сировини до тижня. Зараз мінімізували залишки на складах і працюють «з коліс». Це вимушений крок, адже в підприємств не вистачає обігових коштів, щоб закупити сировину та помістити її на склади.

Близько 20% підприємств хлібопекарської галузі сьогодні зруйновані або не повернулися до виробництва з початку війни. Але в Україні є мережа потужних хлібозаводів, розрахованих на виробництво масових хлібів зі значним резервом потужностей. Вони дозволяли нагодувати 50 млн людей.

Хлібопекарям вистачило двох днів з початку війни, щоб перелаштуватися на воєнні рейки та продовжити забезпечувати країну хлібом. Вже в травні хлібозаводи повернулися до звичного асортименту, а окремі виробники навіть почали його розширювати. Але внаслідок постійних ракетних ударів росії по енергосистемі України зараз виробники продуктів харчування зіткнулися з відключеннями та обмеженням енергопостачання, що ускладнює виробничі процеси.