Близько 20% підприємств хлібопекарської галузі сьогодні зруйновані або не повернулися до виробництва з початку війни. Але в Україні є мережа потужних хлібозаводів, розрахованих на виробництво масових хлібів зі значним резервом потужностей. Вони дозволяли нагодувати 50 млн людей.
Про це AgroPortal.ua розповів перший віцепрезидент «Всеукраїнської асоціації пекарів» Юрій Дученко.
«Зараз в Україні значно менша кількість населення. До того ж ми констатували, що з початку війни споживання хліба знизилося на 15%. Це пояснюється міграційною складовою та зниженням купівельної спроможності населення. Через інфляцію та подорожчання продуктів харчування люди не можуть дозволити собі купувати звичний набір продуктів. Ми бачимо зараз тенденцію переходу на купівлю половинки української хлібини, а не цілої, як це було раніше», — зазначає Юрій Дученко.
За його словами, деякі заводи, які були пошкоджені чи в окупації, вже почали відновлювати виробництво. Наприклад, після деокупації Бериславський хлібозавод повернувся до переліку працюючих українських виробників, Херсонський хлібозавод розглядає можливість відновлення виробництва.
«Щоправда, до закінчення війни донори та фонди не надають фінансування, не можна розраховувати на репарацію. Фінансові виплати обіцяють, але після закінчення війни. Хто хоче поновлювати роботу сьогодні, має шукати кошти, брати кредити та самотужки відновлювати підприємства. Єдине, що зараз обіцяють компенсувати витрати на техніко-економічні проєкти», — розповідає Юрій Дученко.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

До кінця 2026 року хліб в Україні може подорожчати ще на 10%.

Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль сподівається, що вже найближчими тижнями можна буде досягти результату щодо експорту зерна з України та росії через Чорне море.

Кабінет Міністрів України пропонує оновити порядок роботи підприємств під час жовтого рівня повітряної тривоги, передбачивши додатковий час для облаштування укриттів і диференційовані вимоги до їхньої місткості.

«Хліб. Україна. Альманах» відкриває український хліб з різних сторін і спонукає продовжувати досліджувати його місце в історії країни і нації: шукати старі фільми, відкривати регіональну випічку, історію млинів, ремісничі технології та сучасне хлібопечення.

Після кількох років роботи в Україні вийшов «Хліб. Україна. Альманах» — унікальний двомовний інформаційно-історичний артбук про український хліб, його минуле, сучасність і майбутнє. У виданні хліб постає як щоденна частина життя українців, елемент культури та традицій, продукт великої індустрії, предмет мистецького осмислення та свідок історичних подій.

Виробництво мережі пекарень «Тітка Клара» постраждало унаслідок російської масованої атаки на Київ.

Форум «Хлібна індустрія 2026», який 12-13 травня проходив у Києві, зібравпонад 200 експертів і практиків, які формують майбутнє хлібопекарськоїгалузі.

Виконання обов’язкового пункту для бронювання працівників щодо нарахування середньої зарплати на підприємстві та у заброньованого працівника на рівні не менше ніж 2,5 мінімальної зарплати — 20 тис. грн — відіб’ється на кінцевій ціні хліба і хлібобулочних виробів для споживача.

Ситуація з постачанням електроенергії для хлібної галузі на сьогоднішній день критична. Це відіб’ється і на кінцевій ціні для споживача.