Споживання хлібобулочних виробів знижується: українці все більше купують заморожений хліб
Після окупантів залишились лише тістоміси та печі. Як працюють пекарні на звільнених територіях
06 листопада 2022, 07:00 2371
У 2015 році Артем Падалко переїхав із Горлівки до Святогірська. Тут він з нуля побудував і за рік відкрив свою пекарню. Хліб і випічку продавали мешканцям Донеччини та Харківщини. Через окупацію міста виробництво довелося зупинити.
«На початку повномасштабної війни, 2 березня, зі своєю родиною я виїхав до Дніпра. Однак пекарню не закривав, вона продовжувала працювати. З Дніпра до Святогірська я возив необхідні для випікання хліба та булочок продукти. В кінці травня поїхав за ними востаннє, оскільки повернутися в рідне місто вже не зміг. З того часу пекарня перестала працювати», — розповідає підприємець в інтерв’ю Вільному радіо.
Коли загарбники відступили, Артем вирішив повернутись до улюбленої справи, щоб нагодувати людей хлібом. У першу чергу пекарню довелося розміновувати та доводити до ладу, як виявилося згодом — там жили російські військові.
«До окупації у нас було все необхідне: машини, обладнання, продукти для випічки. Коли я повернувся до Святогірська, на пекарню страшно було глянути. Гараж повністю розграбований, всередині все розкидане та обірване. Вантажних машин, на яких ми розвозили по містах хліб, немає. Вкрали й алюмінієві форми для випікання. Залишилися лише тістоміси та печі. Вони великі, тому витягти їх нереально. Для цього потрібен кран», — каже Артем Падалко.
Запустити виробництво наново намагалися якомога швидше: світло подається через генератор, вода — зі свердловини, борошно та дріжджі привозять волонтери. Всього у виробничому процесі задіяно чотири людини.
Хліб печуть лише вдень, вночі не можна — комендантська година. Щодня виходить понад 2 тис. буханок, з них 300 безкоштовно роздають малозабезпеченим родинам у Святогірську та громаді. Ціна на хліб для людей доступна — 17 грн за буханку. За виручені гроші купують солярку.
Ще більший попит серед місцевих мають здобні вироби. «Багато булок щодня пекти не можемо: для них потрібен маргарин, а він зараз дуже дорогий. Тож намагаємося розтягувати його надовше», — пояснює власник пекарні.
Він планує розширювати виробництво — поставити власний млин, а також закупити пшеницю, щоб був свій невеликий елеватор.
