У 2015 році Артем Падалко переїхав із Горлівки до Святогірська. Тут він з нуля побудував і за рік відкрив свою пекарню. Хліб і випічку продавали мешканцям Донеччини та Харківщини. Через окупацію міста виробництво довелося зупинити.
«На початку повномасштабної війни, 2 березня, зі своєю родиною я виїхав до Дніпра. Однак пекарню не закривав, вона продовжувала працювати. З Дніпра до Святогірська я возив необхідні для випікання хліба та булочок продукти. В кінці травня поїхав за ними востаннє, оскільки повернутися в рідне місто вже не зміг. З того часу пекарня перестала працювати», — розповідає підприємець в інтерв’ю Вільному радіо.
Коли загарбники відступили, Артем вирішив повернутись до улюбленої справи, щоб нагодувати людей хлібом. У першу чергу пекарню довелося розміновувати та доводити до ладу, як виявилося згодом — там жили російські військові.
«До окупації у нас було все необхідне: машини, обладнання, продукти для випічки. Коли я повернувся до Святогірська, на пекарню страшно було глянути. Гараж повністю розграбований, всередині все розкидане та обірване. Вантажних машин, на яких ми розвозили по містах хліб, немає. Вкрали й алюмінієві форми для випікання. Залишилися лише тістоміси та печі. Вони великі, тому витягти їх нереально. Для цього потрібен кран», — каже Артем Падалко.
Запустити виробництво наново намагалися якомога швидше: світло подається через генератор, вода — зі свердловини, борошно та дріжджі привозять волонтери. Всього у виробничому процесі задіяно чотири людини.
Хліб печуть лише вдень, вночі не можна — комендантська година. Щодня виходить понад 2 тис. буханок, з них 300 безкоштовно роздають малозабезпеченим родинам у Святогірську та громаді. Ціна на хліб для людей доступна — 17 грн за буханку. За виручені гроші купують солярку.
Ще більший попит серед місцевих мають здобні вироби. «Багато булок щодня пекти не можемо: для них потрібен маргарин, а він зараз дуже дорогий. Тож намагаємося розтягувати його надовше», — пояснює власник пекарні.
Він планує розширювати виробництво — поставити власний млин, а також закупити пшеницю, щоб був свій невеликий елеватор.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

«Хліб. Україна. Альманах» відкриває український хліб з різних сторін і спонукає продовжувати досліджувати його місце в історії країни і нації: шукати старі фільми, відкривати регіональну випічку, історію млинів, ремісничі технології та сучасне хлібопечення.

Після кількох років роботи в Україні вийшов «Хліб. Україна. Альманах» — унікальний двомовний інформаційно-історичний артбук про український хліб, його минуле, сучасність і майбутнє. У виданні хліб постає як щоденна частина життя українців, елемент культури та традицій, продукт великої індустрії, предмет мистецького осмислення та свідок історичних подій.

Виробництво мережі пекарень «Тітка Клара» постраждало унаслідок російської масованої атаки на Київ.

Nestle запускає в Бразилії та Китаї нову лінійку сумішей для приготування десертів, орієнтовану на зручність і швидкість приготування. Компанія позиціонує напрям як одну з платформ для зростання.

У Києві відбулася Baking Awards GALA 2026, під час якої вдруге відзначили найсильніші реалізовані проєкти української хлібопекарської галузі. Цього року на премію подали 82 проєкти у шести категоріях — майже у 2,5 раза більше, ніж торік.

В Україні представили «Хліб. Україна. Альманах» — двомовне колекційне видання, присвячене українському хлібу як частині культури, історії та сучасного життя.

Ремісничий хліб в Україні перестає бути нішевим захопленням і поступово перетворюється на окремий сегмент малого бізнесу. За останні роки зросла кількість домашніх пекарів, мікропекарень і виробництв, які запускають лінійки хліба на заквасці.

«Агро-містечко» (smart village) планують створити у с. Красносілка Одеської області для внутрішньо переміщених осіб із Покровської громади.

На Донеччині стартувала збиральна кампанія, однак через російську окупацію, мінування полів та будівництво фортифікацій аграрії засіяли лише близько 10% площ порівняно з довоєнним періодом.

Фермер Григорій Наконечний, який мешкає у Лохвицькій територіальній громаді Миргородського району Полтавської області, пропонує постраждалим тваринникам варіант релокації.