У 2015 році Артем Падалко переїхав із Горлівки до Святогірська. Тут він з нуля побудував і за рік відкрив свою пекарню. Хліб і випічку продавали мешканцям Донеччини та Харківщини. Через окупацію міста виробництво довелося зупинити.
«На початку повномасштабної війни, 2 березня, зі своєю родиною я виїхав до Дніпра. Однак пекарню не закривав, вона продовжувала працювати. З Дніпра до Святогірська я возив необхідні для випікання хліба та булочок продукти. В кінці травня поїхав за ними востаннє, оскільки повернутися в рідне місто вже не зміг. З того часу пекарня перестала працювати», — розповідає підприємець в інтерв’ю Вільному радіо.
Коли загарбники відступили, Артем вирішив повернутись до улюбленої справи, щоб нагодувати людей хлібом. У першу чергу пекарню довелося розміновувати та доводити до ладу, як виявилося згодом — там жили російські військові.
«До окупації у нас було все необхідне: машини, обладнання, продукти для випічки. Коли я повернувся до Святогірська, на пекарню страшно було глянути. Гараж повністю розграбований, всередині все розкидане та обірване. Вантажних машин, на яких ми розвозили по містах хліб, немає. Вкрали й алюмінієві форми для випікання. Залишилися лише тістоміси та печі. Вони великі, тому витягти їх нереально. Для цього потрібен кран», — каже Артем Падалко.
Запустити виробництво наново намагалися якомога швидше: світло подається через генератор, вода — зі свердловини, борошно та дріжджі привозять волонтери. Всього у виробничому процесі задіяно чотири людини.
Хліб печуть лише вдень, вночі не можна — комендантська година. Щодня виходить понад 2 тис. буханок, з них 300 безкоштовно роздають малозабезпеченим родинам у Святогірську та громаді. Ціна на хліб для людей доступна — 17 грн за буханку. За виручені гроші купують солярку.
Ще більший попит серед місцевих мають здобні вироби. «Багато булок щодня пекти не можемо: для них потрібен маргарин, а він зараз дуже дорогий. Тож намагаємося розтягувати його надовше», — пояснює власник пекарні.
Він планує розширювати виробництво — поставити власний млин, а також закупити пшеницю, щоб був свій невеликий елеватор.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

ALVIVA GROUP у січні – червні 2026 року збільшила експорт продукції бренду «Київхліб» порівняно з аналогічним періодом минулого року на 33% у грошовому еквіваленті.

Відомий співак Святослав Вакарчук відвідав Групу компаній АГРОТРЕЙД на Чернігівщині.

Цього сезону в Україні виробництво жита складатиме приблизно 246 тис. т. Зерно йде переважно на внутрішнє продовольче споживання (виробництво житнього хліба), а також частково використовується як кормова база. Потреба внутрішнього ринку складає 245 тис. т.

Бойові дії та регулярні обстріли з боку росії призвели до втрати або пошкодження п'ятої частини хлібозаводів в Україні.

Ремісничий хліб в Україні перестає бути нішевим захопленням і поступово перетворюється на окремий сегмент малого бізнесу. За останні роки зросла кількість домашніх пекарів, мікропекарень і виробництв, які запускають лінійки хліба на заквасці.

«Агро-містечко» (smart village) планують створити у с. Красносілка Одеської області для внутрішньо переміщених осіб із Покровської громади.

Історія черкаської крафтової пекарні «Зерна» розпочалася з особистого захоплення здоровим харчуванням. Як розповів AgroPortal.ua власник пекарні Артем Скоробогатов, поштовхом до створення власного виробництва стали експерименти з раціоном, які свого часу привели його до сироїдіння. Саме тоді він відкрив для себе хліб на житній заквасці, почав вивчати технологію його виготовлення та експериментувати з рецептурами. Згодом це захоплення переросло у власну справу.

На Донеччині стартувала збиральна кампанія, однак через російську окупацію, мінування полів та будівництво фортифікацій аграрії засіяли лише близько 10% площ порівняно з довоєнним періодом.

Ціни на хліб в Україні у липні можуть зрости приблизно на 5% через підвищення витрат виробників насамперед на оплату праці та зміни умов бронювання працівників.

Фермер Григорій Наконечний, який мешкає у Лохвицькій територіальній громаді Миргородського району Полтавської області, пропонує постраждалим тваринникам варіант релокації.