Створення малих підприємств з переробки молока сприятиме розвитку невеликих населених пунктів, зокрема на деокупованих територіях.
Таку думку висловила керівник проєкту «Асоціації виробників молока» Олена Жупінас в інтерв'ю MilkUa.
Вона пояснила, що в деокупованих регіонах, де немає великих переробних підприємств, або вони були зруйновані й найближчим часом там не з’являться, людям потрібна робота.
«Візьмімо Миколаївську область, де було зруйновано «Баштанський сирзавод». Швидко його не відновлять, а невелика ферма на 10-15 корів могла б замість того, щоб продавати молоко, зайнятись сироварінням і продавати готову продукцію на місці. Якийсь час дрібна переробка буде затребувана, а той, хто зможе зробити свій продукт ексклюзивним, не тільки виживе, а й успішно працюватиме надалі», — вважає вона.
Експерт підкреслила, що дрібному виробнику молочної продукції важко конкурувати з великим підприємством, де затрати на одиницю виробленої продукції при повній завантаженості потужностей значно менші. Дуже часто виробництво з переробкою на 2-3 т залишається містечковим.
«Щоб вийти за межі своєї громади, треба вибудовувати ланцюги збуту. Для цього потрібно просувати продукт, рекламувати, вкладатись у маркетинг — це додаткові затрати, і саме в цьому конкурувати з великими промисловими підприємствами малим переробникам дуже складно», — пояснює експерт.
Однак, як підкреслила вона, на момент закінчення війни Україна не одразу повернеться до стану 23 лютого. Потрібно буде відбудовуватись, і це займе не один-два роки. Буде перехідний період. Саме в цей час матимуть місце різні види виробництв.
«Схожу ситуацію вже мали на початку 90-х. Тоді, після розпаду Радянського Союзу, багато переробних заводів закрились через втрату ринків збуту. Фермерам не було куди реалізувати сировину, і вони установлювали маслобійні, а знежирене молоко згодовували тваринам. Пройшовши через це, згодом багато господарств відмовились від власної переробки, розуміючи, що краще зосередити увагу і ресурси на виробництві молока і завдяки обсягам мати кращу ціну. Кожен має займатись своєю справою», — підсумувала Олена Жупінас.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Індекс цін на молочну продукцію Global Dairy Trade (GDT) на торгах 1 вересня зріс на 0,9% — до 3910 $/т. Зростання індексу триває четверті торги поспіль.

Український ринок сухого молока демонструє подальше зростання цін, що підвищує привабливість експорту для вітчизняних виробників.

Український молочний ринок зазвичай наприкінці серпня активізується, однак цього року ситуація складніша.

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

«Ічнянський молочно-консервний комбінат» (Ічнянський МКК) вивів на ринок новинку — десертний молочний крем Boujee.

Господарства усіх категорій у липні 2026 року в Україні виробили 563,70 тис. т молока-сировини, що на 2,8 тис. т менше (-0,5%) відносно червня та на 99,7 тис. т менше (-15%) відносно липня 2025 року.

Внаслідок ворожої атаки 3 серпня 2026 року було знищено складський комплекс українського виробника морозива «Ласунка».

«Богодухівський молокозавод» у Харківській області зупиняє роботу після удару російських безпілотників.

Молочна продукція в Україні до кінця літа, а також восени й узимку може подорожчати на 5–10%. Основними причинами стануть зростання витрат на енергоносії, пакувальні матеріали та коливання валютного курсу.

Молочні ферми працюють у збиток і почнуть масово закриватися ближче до літа, причому восени ситуація в галузі може стати критичною.