Малі переробники молока сприятимуть відновленню України

Таку думку висловила керівник проєкту «Асоціації виробників молока» Олена Жупінас в інтерв'ю MilkUa.

Вона пояснила, що в деокупованих регіонах, де немає великих переробних підприємств, або вони були зруйновані й найближчим часом там не з’являться, людям потрібна робота.

«Візьмімо Миколаївську область, де було зруйновано «Баштанський сирзавод». Швидко його не відновлять, а невелика ферма на 10-15 корів могла б замість того, щоб продавати молоко, зайнятись сироварінням і продавати готову продукцію на місці. Якийсь час дрібна переробка буде затребувана, а той, хто зможе зробити свій продукт ексклюзивним, не тільки виживе, а й успішно працюватиме надалі», — вважає вона.

Експерт підкреслила, що дрібному виробнику молочної продукції важко конкурувати з великим підприємством, де затрати на одиницю виробленої продукції при повній завантаженості потужностей значно менші. Дуже часто виробництво з переробкою на 2-3 т залишається містечковим.

«Щоб вийти за межі своєї громади, треба вибудовувати ланцюги збуту. Для цього потрібно просувати продукт, рекламувати, вкладатись у маркетинг — це додаткові затрати, і саме в цьому конкурувати з великими промисловими підприємствами малим переробникам дуже складно», — пояснює експерт.

Однак, як підкреслила вона, на момент закінчення війни Україна не одразу повернеться до стану 23 лютого. Потрібно буде відбудовуватись, і це займе не один-два роки. Буде перехідний період. Саме в цей час матимуть місце різні види виробництв.

«Схожу ситуацію вже мали на початку 90-х. Тоді, після розпаду Радянського Союзу, багато переробних заводів закрились через втрату ринків збуту. Фермерам не було куди реалізувати сировину, і вони установлювали маслобійні, а знежирене молоко згодовували тваринам. Пройшовши через це, згодом багато господарств відмовились від власної переробки, розуміючи, що краще зосередити увагу і ресурси на виробництві молока і завдяки обсягам мати кращу ціну. Кожен має займатись своєю справою», — підсумувала Олена Жупінас.