Загальна сума непрямих втрат для України, включно з поточними та прогнозованими втратами виторгу і доданої вартості, від початку повномасштабного вторгнення оцінюється в $1,164 трлн та $385,7 млрд відповідно.
Про це свідчать підрахунки аналітичної команди Київської школи економіки (KSE).
Як зазначається, найбільші суми непрямих втрат за обсягом виторгу стосуються продуктивних секторів, зокрема торгівлі ($450,5 млрд), промисловості разом із будівництвом та послугами ($409,9 млрд), а також сільського господарства ($83,1 млрд). Важливі інфраструктурні сектори також зазнали значних втрат, зокрема енергетика ($43,1 млрд) та транспорт ($38,8 млрд).
Окрім втрат у виторгу, економіка України несе значні додаткові витрати. Найбільші з них припадають на розмінування ($42 млрд) та житловий сектор ($22,4 млрд). У житловому секторі основні витрати пов’язані з додатковими витратами громадян на оренду житла ($15,4 млрд). Водночас зросли й продовжують зростати витрати держави на соціальні виплати, які становлять $10 млрд. На демонтаж зруйнованих об’єктів та вивіз відходів за всіма секторами припадає $13,4 млрд.
Втрати також охоплюють інші сектори, як-от охорона здоров’я ($11,4 млрд), освіта та наука ($14,5 млрд), фінансовий сектор ($4,3 млрд), культура, спорт та туризм ($7,3 млрд), а також цифрова інфраструктура та IT-сектор ($19,3 млрд). Значний тиск на економіку також чинить необхідність відновлення житлово-комунального господарства, де непрямі втрати оцінюються у $7,7 млрд.
Оцінка непрямих втрат здійснена аналітичною командою Київської школи економіки спільно з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури та у співпраці з іншими профільними міністерствами та Національним банком України. Розрахунки здійснено за підтримки проєкту DTA (Підтримка цифрової трансформації).

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Фінансові результати діяльності підприємств сільського, лісового та рибного господарства за підсумками 1 півріччя становили 5,3 млрд грн (до оподаткування).

Світові ціни на пшеницю суттєво зросли за останні вісім тижнів. Серед ключових чинників — погіршення погодних умов у низці регіонів, а також нове загострення ризиків для експорту зерна з України та росії.

Зерновий термінал «Укрелеваторпром», що належить американській агропромисловій корпорації Archer Daniels Midland (ADM), було пошкоджено внаслідок атаки російських безпілотників по порту Одеси 31 серпня.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, які покликані адаптувати роботу держави, бізнесу та інфраструктури до нової тактики російських повітряних атак.

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Бюро економічної безпеки (БЕБ) викрило посадовців державного підприємства, які завдали державі понад 8,1 млн грн збитків під час закупівлі 25 тракторів.

Агропромхолдинг «Астарта» у січні – червні 2026 року отримав €226,5 млн виторгу, що відповідає аналогічному показнику минулого року.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

За останні декілька років у бік українських аграріїв звучало чимало звинувачень від польських фермерів. Є певна конкуренція між виробниками обох країн, а також побоювання щодо можливого тиску на польських фермерів у разі вступу України до ЄС. Чи можливий компроміс між виробниками і аграріями двох країн?