Як змінилась структура виробництва та споживання харчових продуктів в Україні

Про це зазначив віцепрезидент Національної академії аграрних наук України — в.о. директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, інформує пресслуба інституту.

За його словами, динаміка та обсяги виробництва у сфері переробки завжди формувалися залежно від стану та потреб економіки країни. Навіть у кризові роки показники діяльності харчової промисловості здебільшого були більш стійкими до впливу негативних змін порівняно з показниками вітчизняної промисловості в цілому.

Зокрема, 2020 року під час пандемії COVID-19 індекс виробництва харчової продукції дорівнював 99,2% проти 95,5% в цілому по промисловості. За повномасштабної агресії російської федерації на території України, у 2022 році він становив 78,4% проти 63,3%, а 2023 року — 106,8% до 115,6% відповідно.

Упродовж 2015-2023 років найбільшими темпами зростало виробництво цукру (більше ніж у 8 разів), переробки риби (у 5,4 раза) та м’ясної продукції (у 4,3 раза).

У вартісній структурі виробництва найбільшу частку займають олія (24,4%) і тваринні жири (24,9%), частка яких впродовж 2015-2023 років майже не змінилася. Проте частка м’яса та м’ясних продуктів за цей період зросла з 11,3% до 20,5% завдяки зростанню цін на продукцію.

Через воєнні дії рф на території України у 2023 році проти 2021 року скоротилися вартісні обсяги виробництва олії (-9,6%), а також продукції борошномельно-круп’яної промисловості (-10,2%). За рік випереджаючими темпами зросла вартість перероблення риби (+76%), а також м’яса і м’ясопродуктів (58,7%).

«Відбулися певні зміни у структурі виробництва та споживанні м’ясної продукції. Якщо у 2000-2005 роках в Україні домінувало виробництво та споживання яловичини і телятини, то з 2010 року найбільше вироблялося м’яса свійської птиці, переважно курячого. Частка свійської птиці зросла з 11,6% у 2000 році до 54,9% у 2022 році. Водночас частка свинини зменшилася впродовж 2000-2022 років на 11,8 в.п. — до 28,8%», — зазначають фахівці.

У структурі промислового виробництва хлібобулочних виробів домінує хліб пшеничний, хоча його частка зменшилася — від 48,2% у 2010 році до 41,6% у 2021 році.

Наступний за популярністю — хліб житньо-пшеничний. Його частка змінювалася від 29,7% у 2012 році до 32,1% у 2015-2016 роках, а у 2021 році дорівнювала 29,7%.

Частка випуску промислового житнього хліба коливалася у межах 0,6-1,7%, що не відповідає європейським тенденціям здорового харчування.

Незначним було виробництво лікувальної та оздоровчої продукції: промисловий дієтичний хліб займав 0,1-0,2% від загального випуску.

«Водночас утримуються стійкі позиції булочних виробів — на рівні 20,8-26,5% від загального випуску, що обумовлено менталітетом місцевого населення», — вважають науковці.

Упродовж 2010-2022 років суттєві зміни відбулися у структурі виробництва молока-сировини

Якщо у 2010 році із часткою у 59,3% від загального виробництва переважало молоко першого ґатунку, то у 2020-2022 роках домінуючою стала продукція екстра і вищого гатунку. Частка продукції екстра ґатунку зростала випереджаючими темпами — з 4,4% у 2010 році до 40,8% у 2022 році. Сукупно продукція екстра і вищого ґатунку становила у 2022 році 69,5% загального асортименту молока.

2023 року в структурі продукції харчової промисловості найбільші за обсягами реалізації частки займали виробництво:

• олії і тваринних жирів — 25,1%, за рахунок експортно орієнтованої соняшникової олії;
• м’яса та м’ясних продуктів — 20,6%;
• інших харчових продуктів, зокрема цукру, чаю, кави — 13,5%;
• молочних продуктів — 9,9%.
• промислового хліба, хлібобулочних і борошняних виробів — 5,4% від загального показника по харчовій промисловості.