Першим кроком розвитку в Україні системи банків продовольства стало підписання меморандуму про співпрацю між Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України та Українською федерацією банків продовольства. У майбутньому планується створити механізм, який дає змогу передавати придатні до споживання продукти людям, які потребують допомоги, замість їх утилізації.
Про це розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
За його словами, створення та впровадження системи food banking як частини сучасної державної політики у сфері продовольчої безпеки потребує проведення системної роботи, адже це передбачає суттєві зміни у взаємовідносинах гравців ринку та залучає до процесу як бізнес, так і державні органи. Тому це не швидкий процес, і прийняття законопроєкту, який потрібен для створення системи банків продовольства за європейською моделлю, не відбудеться цього року.
«Відповідний законопроєкт для початку дискусії та обговорення буде представлений у квітні. Потрібно провести системну комунікацію з усіма стейкхолдерами ринку, оскільки це стосується виробників, ритейлу, постачальників, тобто всього ланцюжка, який працює в продовольчій системі. Можливо, запропонований законопроєкт буде об'єднаний з законопроєктом №6068-д (авт. — проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту від недобросовісних торговельних практик у відносинах між сторонами договорів поставки сільськогосподарської продукції та харчових продуктів)». — зазначив Тарас Висоцький.
За словами голови правління Української федерації банків продовольства Дмитра Шкрабатовського, закопроєкт оснований на європейському досвіді, й у документі, зокрема, пропонується, що всі ритейлери, які мають площу більше 400 м², зобов’язані співпрацювати з банками продовольства. Також є пропозиція впровадити штрафи за утилізацію продуктів харчування, які ще придатні для споживання.
«У Німеччині функціонує тисяча food banking, там усі громадські організації — це Tafel, які співпрацюють між собою. Таку мережу ми хочемо створити і в Україні, щоб працювати системно», — зазначає Дмитро Шкрабатовський.
На даному етапі Українська федерація банків продовольства працює з двома продуктовими мережами — «Ашан» і Novus. Водночас у всіх ритейлерів є свої громадські організації, яким вони передають залишки продукції.
«Наша перевага полягає в тому, що Українська федерація банків має базу, складські приміщення, європейську систему управління продуктами, людей в регіонах, які закривають логістичні питання. Ми створюємо банки продовольства в регіонах, наразі їх 5 в Україні, щоб не лише ритейлери, переробники могли постачати продукцію, але й агровиробники, які вирощують овочі та з якихось причин не встигають реалізувати їх. Ми маємо можливість приїхати, забрати продукцію, зокрема і овочеву, перевезти її на склад і розподілити між людьми, які цього потребують», — розповів Дмитро Шкрабатовський.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Близько 80% холодних логістичних складів знищено за пів року на Київщині. Тому нині ймовірні перебої з постачанням товарів, зберігання яких потребує певних температурних режимів.

Дефіциту продуктів в Україні немає і не очікується, є проблеми з логістикою.

З 1 по 26 серпня було експортовано 1,423 млн тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки, що становить 33% від потреби на цей період.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

Світові ціни на продовольство у липні 2026 року зросли на тлі спеки, енергетичних ризиків і геополітичної напруженості. Найбільше подорожчали зернові, рослинні олії та цукор.

Аграрії зможуть спрямовувати більше коштів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на посівну, збиральну кампанію та інші поточні виробничі потреби.

У Лондоні відкриють першу у світі громадську сауну, яка працюватиме на біогазі, отриманому з харчових відходів місцевих жителів. Проєкт є частиною екологічної ініціативи із розвитку міського фермерства та циркулярної економіки.