Український аграрний бізнес не поспішає розширювати співпрацю з країнами Африки, попри значний попит на продовольство в регіоні.
Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко зазначає, що африканський ринок залишається для українських компаній складним і ризиковим, йдеться у матеріалі УНІАН.
За його словами, основними проблемами є відсутність прозорих правил, слабкий юридичний захист і високі кримінальні ризики.
«Африка потребує великих обсягів продовольства, але Україна стикається з перешкодами за спроби постачання. Головна проблема — відсутність гарантій оплати та контролю постачань. Африканські банки часто не виконують зобов’язання, а підтвердження акредитивів європейськими банками отримати складно», — зазначив Козаченко.
Він також наголосив, що навіть у разі постачань існують ризики втрати вантажів через піратство, після чого відповідальність фактично перекладається на постачальника.
За словами експерта, українські компанії вже мали випадки створення виробництв у країнах Африки, однак часто стикалися з негативним досвідом.
Водночас він підкреслив, що повністю відмовлятися від ринку не варто, а потрібно шукати ефективні моделі співпраці, зокрема враховуючи досвід інших країн.
Щодо обсягів експорту провідний науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки» Богдан Духницький зазначив, що постачання української агропродукції до Африки є нестабільним.
Максимальний показник був зафіксований у 2021 році — $3,7 млрд. Після початку повномасштабної війни у 2022 році обсяги впали до $1,6 млрд через блокування портів.
У 2024–2025 роках експорт почав поступово відновлюватися і досяг $2,8 млрд за підсумками останнього року.

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Господарство «Ягоди Волині» цього сезону планує зібрати близько 350 т малини, яку відправить на експорт.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Експорт свинини з Європейського Союзу за перші п’ять місяців 2026 року скоротився на 13% через зниження цін і обсягів постачань на азійські ринки.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Міністерство сільського господарства США (USDA) покращило прогноз виробництва олійних культур у 2026/27 МР.

Виробництво цукру в ЄС та Великій Британії цього сезону може скоротитися до близько 15 млн т — найнижчого рівня з 2015 року. Спекотна погода погіршує стан посівів цукрових буряків, площі під якими скорочуються другий рік поспіль.

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).

Компанія «НІБУЛОН» у сезоні 2025/26 вперше здійснила постачання української кукурудзи до державної компанії Алжиру ONAB, фактично відновивши експорт до цієї країни після паузи з 2023 року.

Іноземні працівники вже найближчими роками можуть стати звичним явищем у сільському господарстві України, зокрема у ягідному секторі.

Навіть в умовах війни галузь бджільництва продовжує розвиватися: з’являються нові пасіки, і що особливо важливо — у цей сегмент активно приходить молодь.