Український аграрний бізнес не поспішає розширювати співпрацю з країнами Африки, попри значний попит на продовольство в регіоні.
Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко зазначає, що африканський ринок залишається для українських компаній складним і ризиковим, йдеться у матеріалі УНІАН.
За його словами, основними проблемами є відсутність прозорих правил, слабкий юридичний захист і високі кримінальні ризики.
«Африка потребує великих обсягів продовольства, але Україна стикається з перешкодами за спроби постачання. Головна проблема — відсутність гарантій оплати та контролю постачань. Африканські банки часто не виконують зобов’язання, а підтвердження акредитивів європейськими банками отримати складно», — зазначив Козаченко.
Він також наголосив, що навіть у разі постачань існують ризики втрати вантажів через піратство, після чого відповідальність фактично перекладається на постачальника.
За словами експерта, українські компанії вже мали випадки створення виробництв у країнах Африки, однак часто стикалися з негативним досвідом.
Водночас він підкреслив, що повністю відмовлятися від ринку не варто, а потрібно шукати ефективні моделі співпраці, зокрема враховуючи досвід інших країн.
Щодо обсягів експорту провідний науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки» Богдан Духницький зазначив, що постачання української агропродукції до Африки є нестабільним.
Максимальний показник був зафіксований у 2021 році — $3,7 млрд. Після початку повномасштабної війни у 2022 році обсяги впали до $1,6 млрд через блокування портів.
У 2024–2025 роках експорт почав поступово відновлюватися і досяг $2,8 млрд за підсумками останнього року.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

«Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає забезпечити рівний доступ до послуг перестановки вагонів на європейську колію 1435 мм.

Співзасновниця української компанії BTU Валентина Болоховська посіла третє місце в категорії «Агробізнес» міжнародної премії Women in Ag Award 2026. Відзнаку присуджують жінкам за внесок у розвиток сільського господарства, агробізнесу, освіти та аграрних технологій.

Цифровізація сільського господарства України протягом останніх років стає нормою. І йдеться тут не лише про збільшення врожайності, зниження витрат використаних МТР, а і про економію робочого часу та оптимізацію бізнес-процесів.

Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.

Республіка Малаві отримала першу у 2026 році партію української продовольчої допомоги в межах гуманітарної ініціативи Food from Ukraine.

Український ринок сої у 2025/26 МР змістився від експорту сировини до внутрішньої переробки. Скорочення врожаю та 10% експортне мито майже вдвічі зменшили експорт сої, тоді як переробка досягла рекордного рівня.

Аномальна спека знизила врожайність картоплі, однак говорити про падіння врожаю на 30% наразі передчасно.